ночувати
І я колись під школою ночував.
І я колись ходив до школи.
Джерело:
Приповідки або українсько-народня філософія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ночувати — ночува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ночувати — -ую, -уєш, недок. і док. Проводити ніч із сном і відпочинком; лаштуватися де-небудь на ніч для відпочинку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ночувати — НОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. Проводити ніч із сном і відпочинком; лаштуватися де-небудь на ніч для відпочинку. Ночували гайдамаки В зеленій діброві (Т. Шевченко); Майже щоночі в Убийвовків ночував хтось з подорожніх (О. Словник української мови у 20 томах
- ночувати — днюва́ти і ночува́ти у кого, де. Постійно, весь час перебувати де-небудь; дуже часто бувати десь, у когось. Село ще спало, як у вікно сільради, де тепер днював і ночував Опришко — його хата розвалилася ще восени,— постукали (Р. Фразеологічний словник української мови
- ночувати — Ночува́ти, -чу́ю, -чу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ночувати — НОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. Проводити ніч із сном і відпочинком; лаштуватися де-небудь на ніч для відпочинку. Ночували гайдамаки В зеленій діброві (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- ночувати — Ночувати, -чую, -єш гл. 1) Ночевать. Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? Там, де хата тепленькая, де дитина маленькая, — там я буду ночувати дитиночку колихати. Мет. 2. чи здорові ночували? Хорошо-ли провели ночь? (Утреннее привѣтствіе). О. 1862. Словник української мови Грінченка