отвирати

Не отвирай дверей, як не знаєш кому.

Бо можеш відчинити для розбійника. Своїх тайн не звірюй нікому.

Непрошеним двері отвирають.

Непрошеного гостя проганяють з хати.

Не рипай чужих дверей.

Не докучай людям своїми відвідинами, бо зненавидять

Отворив хавку, хоч возом їдь.

Отворив широко рот позіхаючи, або сварячись.

Якби люди і риба не відчиняли рота, коли не треба, то ба- багато лиха обминулиб.

За лиху бесіду тягнуть людей до відвічальности, а рибу вудкою у руки.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отвирати — Отвира́ти. Те саме, що отворяти. Тяжко прийшло товтрянам отвирати свою читальню (Б., 1895, 5, 1); Позволили почтовим урядникам отвирати навіть приватні листи, щоби тілько напасти на сьлід якої беззаконности (Б. Українська літературна мова на Буковині
  2. отвирати — отвира́ти 1. відчиняти (ст): Отвори, дитинко, двері: там хтось дзвонив, певно, цьоця Зоня, ще звечора зголосилася (Авторка)||втворяти... Лексикон львівський: поважно і на жарт