пити

Ані пивши, ані ївши скачи дурню ошалівши.

Коли хто без причини дуже тішиться.

Випий до дна, бо лиш ця одна.

Припрошування до послідньої чарки.

Випий до дна, бо лиш там правда одна.

Припрошування пити.

Він у вас пив, а вдома мене бив.

Нарікання жінки на сусідів, що розпиячували її чоловіка.

Дай йому пити, а він не дасть тобі жити.

Ти його почастуй, а він тебе поб'є.

Коли пили — гомоніли, а платили — поніміли.

При питтю багато говорять, а платити ніхто не має охоти.

Наливайте ще, бо тамта пече.

Приговорювання пияка, щоб ще дали пити.

Напиймося тут, бо у небі не дадуть, нім до неба підемо, то по десять шарнемо.

Так приговорюють пияки.

Напийся води, коли ти з'їв пів біди.

Жартом, коли хто чує велику спрагу.

Напийся квасу, та не роби гамбарасу.

Пий та не роби колотнечі.

Не до тебе п'ють, не кажи: Дай, Боже, здоровля.

Не мішайся в чуже діло.

Пий, а не бий.

Просилася жінка, коли чоловік побивав її.

Пий до дна, бо на дні молоді дні.

Оправдування пияків.

Пий, та міру май.

Добра рада.

Пий, та розуму не пропий.

Значіння, що й пореденє.

Пити, чи не пити, аби з добрими людьми поговорити.

Ми не зійшлись пити, а поговорити.

За пияньство і процеси, — будеш мати обертаси.

Напитаєш багато клопоту.

Пропив би і діти свої.

Безтямний п'яниця.

П'ють, як шевці.

Дуже п'ють. Чогось шевців уважали великими пияками.

П'яний свічки не засвітить.

Його руки і мозок частинно спараліжовані.

Хто багато горілки п'є, той по тім бриндзю б'є.

Хто запивається, той збідніє. Бриндзя—овечий сир зладжений на пере- ховання.

Хто вина нап'єтся, в того серце веселиться.

Від пиття алькоголю стаємо говіркі та веселі.

Чоловік проп'є вола, то це його слава, а жінці і помело, не вільно.

Жінці дуже сором бути п'яною, а чоловікові не так. П'яну матір уважають за дуже моральний упадок цілої родини, що найбільше відбивається на її дочках.

Ще вовка не зловив, а вже шкуру пропив.

Скорше і більше пропиває, як годен заробити.

Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають.

Нарікання чоловіка, якого не частували, а в бійці не минали.

Як не п'єш до ладу, то зійдеш на біду.

Як будеш пити понад міру, то проп'єш майно і нужда тебе не мине.

Коли пили — гомоніли, а як настав час платити, то всі поніміли.

Пили з охотою, але потім платити ніхто не хоче.

Менше пити, довше жити.

Хто не п'є, той буде довше жити.

Ми не п’ємо — тільки з хлібом їмо.

Жарт пияків.

П’є, як дівча.

Не вміє пити.

Пив би пиво, та в кишені диво.

Чоловік хотів би випити, але не має грошей.

Пий пиво, та не лий, люби жінку, та не бий.

Завжди добре поводься.

Пити та гуляти, то добра не видати.

Хто п'є та гуляє, той ніколи не доробиться.

Сльозами умивається, хто упивається.

Хто п’єу той бідує.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пити — (вживати рідину) (повільно) попивати, (жадібно) дудлити, жлуктати, (посмоктуючи) смоктати, цідити, (про тварин) хлептати, (алкоголь) чаркувати, вихиляти, тягти // (про дітей) питоньки, питки. Словник синонімів Полюги
  2. пити — пи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. пити — Випивати, (повагом) попивати, (могорич) запивати, (жадібно) дудлити, жлуктати, (поволі) тягти, цмулити, цідити; (кров) смоктати; (горілку) полоскатися у чому, підхмелитися чим, с. пити безощадно <�запоєм, без просипу>, заливати пельку, ІД. Словник синонімів Караванського
  4. пити — Гольгати, дудлити, жлуктати, жлуктити, ковтати (рідину), питки, питоньки, питусі, смоктати Фразеологічні синоніми: гамувати спрагу; тамувати спрагу Словник синонімів Вусика
  5. пити — [питие] пйу, пйеш, пйеимо, пйеите; мин. пиў, пиела Орфоепічний словник української мови
  6. пити — п'ю, п'єш, недок. 1》 перех. і без додатка. Ковтати яку-небудь рідину для вгамування спраги. || Ковтати порошки, пілюлі, звичайно запиваючи їх водою. || перен. Викльовувати молоде зерно (про птахів). 2》 перех. і без додатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. пити — Пи́ти, п’ю, п’єш, п’є; п’ємо́, п’єте́, п’ють; пий, пи́ймо, пи́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пити — ПИ́ТИ, п'ю, п'єш, недок. 1. що і без прям. дод. Ковтати яку-небудь рідину для вгамування спраги. Не дай, боже, Такого дожити, Не дай, боже, в багатого І пить попросити (Т. Шевченко); Приходить Уляна. – Де ти була?.. – заглядаючи в вічі, питає генеральша . Словник української мови у 20 томах
  9. пити — пи́ти: ◊ пи́ти за ри́нського → ринський ◊ пи́ти як бібу́ла пиячити (Франко)|| = бамбурити ◊ пи́ти як гу́бка = пи́ти як бібу́ла (Франко) (ст) ●а напи́в би він ся кро́ви (проклін пиякові)(Франко) ◊ ото бу́деш пи́ти, су́хо в губі́ бу́де кепкують із того, хто надіється на дармову випивку (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  10. пити — син. (спиртні напої); пиячити: алкати, банячити, бодяжити, бухати (забухати), голитися, гудіти, давити (заливати) сливу, дрінкати (дріньчити), жлуктати, закладати, калдирити, квасити, кваситися, киряти, кирячити, ковбасити, лигати... Словник жарґонної лексики української мови
  11. пити — ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ (по́вну) (ча́шу) ((по́вний) ківш (ли́ха)) (до кра́ю (до дна)). Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися. Фразеологічний словник української мови
  12. пити — КЛЮВА́ТИ (про птахів — їсти, хапаючи щось дзьобом, бити дзьобом), ДЗЬО́БА́ТИ (ДЗЮ́БА́ТИ рідше), ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́), КЛЮ́КАТИ розм.; ПИ́ТИ (їсти молоде зерно); ЦЮ́КАТИ, ЦЮ́КАТИСЯ розм. (бити дзьобом); ЩИПА́ТИ (шкіру тіла). — Док. Словник синонімів української мови
  13. пити — ПИ́ТИ, п’ю, п’єш, недок. 1. перех. і без додатка. Ковтати яку-небудь рідину для вгамування спраги. Не дай, боже, Такого дожити, Не дай, боже, в багатого І пить попросити (Шевч., І, 1963, 229); Приходить Уляна. — Де ти була?.. Словник української мови в 11 томах
  14. пити — Пити, п'ю́, п'єш гл. 1) Пить. Хто п'є, той і ллє. Ном. Ой пий, мати, тую воду, що я наносила. Мет. 72. 2) Пить, пьянствовать. Ой п'є Палій, ой п'є Семен, із ніг ізвалився. н. п. Словник української мови Грінченка