поганий

Від поганого зерна і кури сліпнуть.

Від поганої їжі люди хворіють.

Не все погане, що старе.

Застереження, щоб не поспішали позбуватися всього старого.

Погана та птиця, що своє гніздо клює.

Погана та людина, яка робить шкоду своїй родині чи батьківщині.

Погане, дурне, ледащо, не годиться ні на що.

Про лиху, дурну і ледачу людину.

Погане порося і в Петрівку мерзне.

Жарт з того, хто мерзне влітку.

Поганий на вроду, та гарний на вдачу.

Про зовнішньо негарного чоловіка, який має дуже добрий характер.

Хоч погано покраяний, та міцно зшитий.

Про негарного, але фізично сильного чоловіка.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поганий — (який позбавлений позитивного) поганенький, лихий, (характером) підлий, паскудний, ледачий, (зовні) бридкий, негарний, нехороший, незугарний, (якісно) кепський, негожий, незадовільний; (більшою мірою) жахливий, поганючий, препоганий// абиякий, такий-сякий. Словник синонімів Полюги
  2. поганий — пога́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. поганий — Недобрий, кепський, паскудний, паршивий, МИРШАВИЙ, неякісний, незадовільний, не вартий доброго слова, д. нездалий, шпетний, ледаякий; (твір) недосконалий, невправний; (майстер) недосвідчений, невмілий; (сон) прикрий, (настрій) гнітючий... Словник синонімів Караванського
  4. поганий — I абиякий, барахляний, барахольний, бісбатьказна-що, бісбатьказна-який, блідий (твір), бозна-який, бракований, бридкий, бузовий (вульг. Словник синонімів Вусика
  5. поганий — -а, -е. 1》 Який не має добрих якостей, властивостей; не такий, як треба; який викликає негативну оцінку. || Неприємний своїми якостями, властивостями (несмачний, смердючий і т. ін.). || Некорисний або шкідливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. поганий — Пога́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. поганий — ПОГА́НИЙ, а, е, вищ. ст. гі́рший. 1. Який не має добрих якостей, властивостей; не такий, як треба; який викликає негативну оцінку. З поганої трави – погане й сіно (прислів'я); Виніс [шинкар] поганшого вина й здер більші гроші з бурлак (І. Словник української мови у 20 томах
  8. поганий — син. галімий, гондошний, довбаний, лажовий, фіґовий, фуфлижний, хріновий. Словник жарґонної лексики української мови
  9. поганий — Язичник; так польські магнати і шляхта іноді називали русинів, які не погоджувалися перейти в католицтво або погодитися на унію. Словник застарілих та маловживаних слів
  10. поганий — жа́рти пога́ні (коро́ткі) з ким—чим і без додатка. Необачність, непоступливість, необережність у діях і вчинках може призвести до поганих наслідків. Фразеологічний словник української мови
  11. поганий — ЗЛИЙ (який недоброзичливо, неприязно, нечуйно або вороже ставиться до інших), НЕДО́БРИЙ, ПОГА́НИЙ, ЛИХИ́Й, ЗЛІ́СНИЙ, ЗЛО́БНИЙ, ОЗЛО́БЛЕНИЙ, ЗЛОБЛИ́ВИЙ, ЗЛОСТИ́ВИЙ, ЗЛОСЛИ́ВИЙ, ЖО́ВЧНИЙ, ЛЮ́ТИЙ підсил., ЗЛЮ́ЧИЙ (ЗЛЮ́ЩИЙ) підсил. розм., СОБАКУВА́ТИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  12. поганий — ПОГА́НИЙ, а, е. 1. Який не має добрих якостей, властивостей; не такий, як треба; який викликає негативну оцінку. З поганої трави — погане й сіно (Укр.. присл.., 1955, 104); Виніс [шинкар] поганшого вина й здер більші гроші з бурлак (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах