покинути
Покинув живе і пішов шукати мертвого.
Помер.
Покинув, як серед болота.
Не допоміг у скрутній ситуації.
Джерело:
Приповідки або українсько-народня філософія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покинути — поки́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- покинути — див. покидати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покинути — ПОКИ́НУТИ див. покида́ти. Словник української мови у 20 томах
- покинути — душа́ виліта́є (відліта́є, тіка́є і т. ін.) / ви́летіла (відлеті́ла, втекла́ і т. ін.) з ті́ла чия і без додатка. Хто-небудь помирає, гине. Вслід (Низ) .. стрілу пускає І просто Тагові в висок; Душа із тіла вилітає, На жовтий пада труп пісок (І. Фразеологічний словник української мови
- покинути — ВИБУВА́ТИ (звільнятись із посади, іти з установи, вирушаючи звідкілясь, переставати там жити, перебувати), ЗАЛИША́ТИ, ПОКИДА́ТИ, ВИХО́ДИТИ, ВИЇЖДЖА́ТИ, ВИЇЗДИ́ТИ. — Док.: ви́бути, зали́ши́ти, поки́нути, ви́йти, ви́їхати. Словник синонімів української мови
- покинути — Поки́нути, -ки́ну, -ки́неш, -ки́не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- покинути — ПОКИ́НУТИ див. покида́ти. Словник української мови в 11 томах
- покинути — Поки́нути см. покидати. Словник української мови Грінченка