покинути

Значення в інших словниках

1. покинути — поки́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. покинути — див. покидати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покинути — ПОКИ́НУТИ див. покида́ти. Словник української мови у 20 томах
4. покинути — Покинув живе і пішов шукати мертвого. Помер. Покинув, як серед болота. Не допоміг у скрутній ситуації. Приповідки або українсько-народня філософія
5. покинути — душа́ виліта́є (відліта́є, тіка́є і т. ін.) / ви́летіла (відлеті́ла, втекла́ і т. ін.) з ті́ла чия і без додатка. Хто-небудь помирає, гине. Вслід (Низ) .. стрілу пускає І просто Тагові в висок; Душа із тіла вилітає, На жовтий пада труп пісок (І. Фразеологічний словник української мови
6. покинути — ВИБУВА́ТИ (звільнятись із посади, іти з установи, вирушаючи звідкілясь, переставати там жити, перебувати), ЗАЛИША́ТИ, ПОКИДА́ТИ, ВИХО́ДИТИ, ВИЇЖДЖА́ТИ, ВИЇЗДИ́ТИ. — Док.: ви́бути, зали́ши́ти, поки́нути, ви́йти, ви́їхати. Словник синонімів української мови
7. покинути — Поки́нути, -ки́ну, -ки́неш, -ки́не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. покинути — Поки́нути см. покидати. Словник української мови Грінченка