1. Приповідки або українсько-народня філософія

сивий

Сивий, як голуб.

Про старого сивоголового чоловіка.

Хай буде і сива, аби уцтива.

Най буде і старша женщина, аби лише чесна, говорив жених.

Хто сивий, не конче мудрий, а лиш старий.

Сивий волос не є ознакою мудрости, а лише старости.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сивий — (про волосся, зі сивиною) сивоволосий, (з блискучо-білим проблиском) сріблястий, срібний, сріблястоволосий, білоголовий. Словник синонімів Полюги
  2. сивий — си́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. сивий — (волос) сріблястий, ф. шпакуватий; (хто) сивоволосий, сивоголовий, сивочолий, срібноголовий, ж. сивогривий; (- жінку) сивокосий; (колір) сіруватобілий, білястий, білуватий, олив'яний; (обрій) безбарвний, однотонний, невиразний; (день) хмарний... Словник синонімів Караванського
  4. сивий — I білий (дуже сивий), напівсивий, посивілий, просивий, сив ("Сив голубонько літає"), сивавий, сивастий, сиваш, сивезний, сивенький, сивесенький, сивець, сивісінький, сивіючий, сивобородий, сивобородько, сивобровий, сивоволосий, сивовусий, сивоглавий... Словник синонімів Вусика
  5. сивий — -а, -е. 1》 Який утратив своє забарвлення, став білим, сріблистим (про волосся). || Із білим, сріблистим (внаслідок утрати свого забарвлення) волоссям. || у знач. ім. сивий, -вого, ч.; сива, -вої... Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сивий — СИ́ВИЙ, а, е. 1. Який утратив своє забарвлення, став білим, сріблистим (про волосся). Дідугани з довгими сивими бородами, заклавши руки на ціпки, сидять на призьбі .. і щось гомонять (М. Словник української мови у 20 томах
  7. сивий — до си́вого (бі́лого) во́лосу (во́лоса, воло́сся, до сивини́), перев. зі сл. дожи́ти. До старості. Інший до сивого волосу дожива, а косарем не годен стати (М. Стельмах); Згодом.. Фразеологічний словник української мови
  8. сивий — СИ́ВИЙ (про волосся — який втратив свій колір, став сріблястим, білуватим), СРІ́БНИЙ, ПОСРІ́БЛЕНИЙ, СИВ фольк.; ПРО́СИВИЙ діал. (з сивиною); БІ́ЛИЙ (зовсім сивий). Сивий ус, стару чуприну Вітер розвіває (Т. Словник синонімів української мови
  9. сивий — Си́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. сивий — СИ́ВИЙ, а, е. 1. Який утратив своє забарвлення, став білим, сріблистим (про волосся). Дідугани з довгими сивими бородами, заклавши руки на ціпки, сидять на призьбі.. і щось гомонять (Коцюб. Словник української мови в 11 томах