утопити

Значення в інших словниках

1. утопити — утопи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. утопити — док., потопити; (справу) П. занапастити, погубити, знищити; (горе) заглушити; (очі) втупити, спрямувати. Словник синонімів Караванського
3. утопити — УТОПИ́ТИ див. втопи́ти. Словник української мови у 20 томах
4. утопити — топи́ти / утопи́ти о́чі (по́гляд, зір) у чому, в що. Невідривно дивитися кудись, милуватися чимось. Дарма топлю очі в крайнебо блакитне, Усім воно ясне, ласкаве, привітне; .. Фразеологічний словник української мови
5. утопити — УМЕРТВИ́ТИ (ВМЕРТВИ́ТИ) (позбавити життя кого-небудь якимсь способом), ЗГУБИ́ТИ, УГРО́БИТИ (ВГРО́БИТИ), ПОКІ́НЧИ́ТИ, ЗАДУШИ́ТИ, УДУШИ́ТИ, УДАВИ́ТИ (ВДАВИ́ТИ) (душачи); УТОПИ́ТИ (ВТОПИ́ТИ), ПОТОПИ́ТИ (кидаючи в воду, заливаючи водою)... Словник синонімів української мови
6. утопити — Утопити, -плю, -пиш гл. Утопить, потопить. Коли б мене сяя хуртовина злая в морі не втопила. н. п. Утопив свій маєток в животі. Ном. № 11715. утопити го́лову. Выйти замужъ за нелюбимаго, по принужденно, жениться такимъ же образомъ. Словник української мови Грінченка