1. Приповідки або українсько-народня філософія

уста

Кожен несе уста, де вода чиста.

Кожний хоче мати добре товариство.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уста — уста́ множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. уста — див. ГУБИ, РОТ. Словник синонімів Караванського
  3. уста — УСТА́ (ВУСТА́), уст, мн. Губи, рот. Жде його Марія, І ждучи плаче, молодії Ланіти, очі і уста Марніють зримо (Т. Шевченко); Франчуків підносить чарку до уст, половину випиває (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. уста — (вуста), уст, мн. Губи, рот. || Губи, рот як орган мови. Зімкнути уста. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. уста — вклада́ти / вкла́сти в уста́ кого, чиї, книжн. Робити кого-небудь виразником певних ідей, думок, переконань тощо або спонукати когось висловлювати які-небудь думки, погляди і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  6. уста — РОТ (порожнина між верхньою й нижньою щелепами з отвором у нижній частині обличчя; обрис і розріз губ), УСТА́ мн., ПА́ЩА зневажл., ПАЩЕ́КА зневажл., ПЕ́ЛЬКА вульг., ВЕ́РША зневажл., ХА́ВКА зневажл. діал., ПИ́СОК зневажл. діал., ҐА́ВРА діал. Словник синонімів української мови
  7. уста — Уста́, уст, уста́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. уста — УСТА́ (ВУСТА́), уст, мн. Губи, рот. Жде його Марія, І ждучи плаче, молодії Ланіти, очі і уста Марніють зримо (Шевч., II, 1963, 359); Франчуків підносить чарку до уст, половину випиває (Хотк. Словник української мови в 11 томах