намітка

Значення в інших словниках

1. намітка — намі́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. намітка — (на голову) покривало, (весільна) фата; (тканина) серпанок; (на очах) поволока, заволока, сов. пелена. Словник синонімів Караванського
3. намітка — див. покривало Словник синонімів Вусика
4. намітка — [нам’ітка] -ткие, д. і м. -м'іц':і, р. мн. -ток Орфоепічний словник української мови
5. намітка — -и, ж. 1》 Покривало з тонкого серпанку, яким зав'язують поверх очіпка голову заміжні жінки. || Покривало, що його накладають поверх клобука православні монахи. || рідко. Покривало з тонкої матерії на голову й на обличчя. 2》 заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. намітка — НАМІ́ТКА, и, ж. 1. Покривало з тонкого серпанку, яким заміжні жінки зав'язували голову поверх очіпка. Хима завилась гарною наміткою, заколола її здоровими шпильками з червоними головками (М. Коцюбинський); – Ой щаслива ж ти, дівчино вродливая!... Словник української мови у 20 томах
7. намітка — Головний убір: довге полотнище у формі рушника з тканим або вишиваним орнаментом (забори), яке носили поверх очіпка укр. молодиці (заміжні жінки); різновид грубої кисеї; н. називають також полотнище тканини (довж. Універсальний словник-енциклопедія
8. намітка — ПО́КРИВ (те, що покриває більш або менш суцільно якусь поверхню; верхній шар чогось), ПОКРО́В, ПОКРИВА́ЛО розм., ПЕЛЕНА́ перев. поет., НАМІ́ТКА перев. поет., ГАБА́ поет., УБРА́ННЯ́ (ВБРА́ННЯ́) поет., ПО́ЛОГ поет.; СА́ВАН поет. (перев. Словник синонімів української мови
9. намітка — Намі́тка, -тки, -тці; -мі́тки, -мі́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. намітка — НАМІ́ТКА, и, ж. 1. Покривало з тонкого серпанку, яким зав’язують поверх очіпка голову заміжні жінки. Хима завилась гарною наміткою, заколола її здоровими шпильками з червоними головками (Коцюб. Словник української мови в 11 томах