передзвін
передзві́н
Дзвоніння, при якому ударяють у кожний дзвін по черзі від найбільшого до найменшого, повторюючи це багато разів
Джерело:
Словник церковно-обрядової термінології
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- передзвін — передзві́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- передзвін — див. луна Словник синонімів Вусика
- передзвін — [пеиреидзв’ін] -вону, м. (на) -вон'і, мн. -воние, -вон'іў Орфоепічний словник української мови
- передзвін — -вону, ч. 1》 Звуки кількох церковних дзвонів. || Звуки кількох дзвінків різного роду по черзі. || Дзвін годинника. || Дзвін кількох струн музичного інструмента. || перен. Дзвінкі, мелодійні, приємні для слуху звуки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- передзвін — ПЕРЕДЗВІ́Н, во́ну, ч. 1. Звуки кількох церковних дзвонів. – Господи помилуй! – вдарив трьохсотголосий хор під гудіння й передзвін великих і малих дзвонів (О. Словник української мови у 20 томах
- передзвін — I. ШУМ (сукупність різноманітних, перев. незлагоджених звуків), ГО́МІН, ШУМОВИ́ННЯ, ПЕРЕДЗВІ́Н перев. поет., ШТУ́РМА заст., ЯСИНА́ заст., ЛО́СКІТ діал., ОГРО́М діал.; ШЕ́ЛЕСТ, ШЕ́РЕХ, ШЕ́ПІТ розм., ЛЕ́ПЕТ розм., ЛО́ПІТ розм., ПО́ШУМ поет., ШВА́РКІТ діал. Словник синонімів української мови
- передзвін — ПЕРЕДЗВІ́Н, во́ну, ч. 1. Звуки кількох церковних дзвонів. — Господи помилуй! — вдарив трьохсотголосий хор під гудіння й передзвін великих і малих дзвонів (Довж. Словник української мови в 11 томах