1. Словник церковно-обрядової термінології

церковнослужитель

церковнослужи́тель

Особа, що через обряд хиротесії, здійснений над нею, посвячена на служіння в церкві під час богослужінь та поза ними; причетник

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. церковнослужитель — церковнослужи́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. церковнослужитель — ЦЕРКОВНОСЛУЖИ́ТЕЛЬ, я, ч. Служитель у церкві; церковний паламар. Численне духовенство, роблячи останні приготування, теж, видно, переживає, хвилюється за успіх параду: то один, то інший з церковнослужителів неспокійно поглядає на спохмурніле... Словник української мови у 20 томах
  3. церковнослужитель — -я, ч. Служитель у церкві; церковний паламар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. церковнослужитель — ЦЕРКОВНОСЛУЖИ́ТЕЛЬ, я, ч. Служитель у церкві; церковний паламар. Численне духовенство, роблячи останні приготування, теж, видно, переживає, хвилюється за успіх параду: то один, то інший з церковнослужителів неспокійно поглядає на спохмурніле... Словник української мови в 11 томах