церковнослужитель
церковнослужи́тель
-я, ч.
Служитель у церкві; церковний паламар.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- церковнослужитель — Особа, що через обряд хиротесії, здійснений над нею, посвячена на служіння в церкві під час богослужінь та поза ними; причетник Словник церковно-обрядової термінології
- церковнослужитель — церковнослужи́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- церковнослужитель — ЦЕРКОВНОСЛУЖИ́ТЕЛЬ, я, ч. Служитель у церкві; церковний паламар. Численне духовенство, роблячи останні приготування, теж, видно, переживає, хвилюється за успіх параду: то один, то інший з церковнослужителів неспокійно поглядає на спохмурніле... Словник української мови у 20 томах
- церковнослужитель — ЦЕРКОВНОСЛУЖИ́ТЕЛЬ, я, ч. Служитель у церкві; церковний паламар. Численне духовенство, роблячи останні приготування, теж, видно, переживає, хвилюється за успіх параду: то один, то інший з церковнослужителів неспокійно поглядає на спохмурніле... Словник української мови в 11 томах