армія

(-ії) ж.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. армія — а́рмія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. армія — Військо Словник чужослів Павло Штепа
  3. армія — -ї, ж. 1》 Сукупність усіх сухопутних, морських і повітряних збройних сил держави. Діюча армія — війська, які під час війни перебувають на фронті. 2》 Сухопутні збройні сили. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. армія — Військо, збройні сили, ур. рать; (учених) армада; П. маса, натовп. Словник синонімів Караванського
  5. армія — А́РМІЯ, ї, ж. 1. Сукупність усіх сухопутних, морських і повітряних збройних сил держави. У справедливих армій доля завжди прекрасна (Гончар, І, 1954, 3); Марко розповідав про свою службу в армії, про селищні новини, про різні випадки й зустрічі (Коз. Словник української мови в 11 томах
  6. армія — А́РМІЯ, ї, ж. 1. Збройні сили. У справедливих армій доля завжди прекрасна (О. Гончар); Марко розповідав про свою службу в армії, про селищні новини, про різні випадки й зустрічі (В. Словник української мови у 20 томах
  7. армія — див. багато Словник синонімів Вусика
  8. армія — ВІ́ЙСЬКО (сукупність озброєних загонів, військових підрозділів), А́РМІЯ, СИ́ЛИ (СИ́ЛА рідше) з означ., ПОЛКИ́ мн., поет., РАТЬ іст., поет., ДРУЖИ́НА іст., поет., ПОТУ́ГА заст.; ЗБРО́ЙНІ СИ́ЛИ (держави); ВО́ЇНСТВО, ПО́ЛЧИЩЕ, НАВА́ЛА, ОРДА́ зневажл. Словник синонімів української мови
  9. армія — А́рмія, -мії, -мією; а́рмії, а́рмій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. армія — а́рмія (франц. armee, від лат. armo – озброюю) 1. Сухопутні війська. 2. Сукупність усіх сухопутних, морських і повітряних збройних сил держави. 3. Оперативне об’єднання кількох корпусів або дивізій. 4. В царській Росії всі сухопутні війська, крім гвардії. Словник іншомовних слів Мельничука