армія

ВІ́ЙСЬКО (сукупність озброєних загонів, військових підрозділів), А́РМІЯ, СИ́ЛИ (СИ́ЛА рідше) з означ., ПОЛКИ́ мн., поет., РАТЬ іст., поет., ДРУЖИ́НА іст., поет., ПОТУ́ГА заст.; ЗБРО́ЙНІ СИ́ЛИ (держави); ВО́ЇНСТВО, ПО́ЛЧИЩЕ, НАВА́ЛА, ОРДА́ зневажл. (про ворожі великі з'єднання). Незважаючи на пізній час, нічого не перестрілося війську козацькому (Марко Вовчок); Війська продовжували прибувати. Йшли люди, рухалась техніка (О. Гончар); Повстанська армія; Грізно тіпав (Святослав) половців своїми хоробрими полками (Панас Мирний); Зійшлась з околиць партизанська рать опівночі знайомими шляхами (М. Терещенко); Носив єси (вітре) на байдаках, На половчан, На Кобяка, Дружину тую Святославлю (Т. Шевченко); Послав цар свої потуги в Литву (М. Старицький); Збройні сили України; Тезаєвич пан Іпполит, — Надута, горда, зла личина з великим воїнством валить (І. Котляревський); Фашистські полчища; Велика армія сунула до старовинного міста, яке не вперше бачило під своїми стінами ворожі навали (П. Кочура).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. армія — а́рмія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. армія — Військо, збройні сили, ур. рать; (учених) армада; П. маса, натовп. Словник синонімів Караванського
  3. армія — Військо Словник чужослів Павло Штепа
  4. армія — -ї, ж. 1》 Сукупність усіх сухопутних, морських і повітряних збройних сил держави. Діюча армія — війська, які під час війни перебувають на фронті. 2》 Сухопутні збройні сили. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. армія — А́РМІЯ, ї, ж. 1. Збройні сили. У справедливих армій доля завжди прекрасна (О. Гончар); Марко розповідав про свою службу в армії, про селищні новини, про різні випадки й зустрічі (В. Словник української мови у 20 томах
  6. армія — (-ії) ж. Словник жарґонної лексики української мови
  7. армія — див. багато Словник синонімів Вусика
  8. армія — а́рмія (франц. armee, від лат. armo – озброюю) 1. Сухопутні війська. 2. Сукупність усіх сухопутних, морських і повітряних збройних сил держави. 3. Оперативне об’єднання кількох корпусів або дивізій. 4. В царській Росії всі сухопутні війська, крім гвардії. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. армія — А́рмія, -мії, -мією; а́рмії, а́рмій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. армія — А́РМІЯ, ї, ж. 1. Сукупність усіх сухопутних, морських і повітряних збройних сил держави. У справедливих армій доля завжди прекрасна (Гончар, І, 1954, 3); Марко розповідав про свою службу в армії, про селищні новини, про різні випадки й зустрічі (Коз. Словник української мови в 11 томах