1. Словник жарґонної лексики української мови

гуси

(-ей) мн.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуси — гу́си іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гуси — -ей, мн. 1》 Великі водоплавні свійські й дикі птахи з довгою шиєю. 2》 Масова народна гра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гуси — Гу́си, -сей, гу́сям, гусьми́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гуси — ГУ́СИ, е́й, мн. 1. Великі водоплавні свійські й дикі птахи з довгою шиєю. Ой крикнули сірі гуси В яру на ставу (Шевч., II, 1953,184); — Ех, шкода! — зітхнув Рудик. — Якби можна, забив би я оце парочку диких гусей та засмажив на маслі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  5. гуси — Гуси см. гусь. Словник української мови Грінченка