паспорт

Значення в інших словниках

1. паспорт — па́спорт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. паспорт — Документ, що видається державою, для посвідчення особи своїх громадян (первісне значення дозвіл на проїзд через порт). англ. passport; нім. Paß m -sses, -sse; угор. személyi igazolvány; рос. паспорт. Словник із соціальної роботи
3. паспорт — [паспорт] -та, м. (на) -т'і, мн. -ти, -поурт'іў два паспортие Орфоепічний словник української мови
4. паспорт — -а, ч. 1》 Документ установленого зразка, що посвідчує особу власника, його громадянство. Паспорт громадянина України. 2》 Реєстраційний і технологічний документ, що містить основні відомості про яке-небудь підприємство, устаткування, прилад... Великий тлумачний словник сучасної мови
5. паспорт — ПА́СПОРТ, а, ч. 1. Документ встановленого зразка, що посвідчує особу власника, його громадянство. Документами, які підтверджують громадянство України, є паспорт громадянина України (з газ. Словник української мови у 20 томах
6. паспорт — па́спорт (франц. passeport, від passe – прохід і port – гавань, первісно – дозвіл на відплиття) 1. Документ, що посвідчує особу громадянина. В СРСР П. видають особам віком від 16 років у місцевостях, де запроваджено паспортну систему. Словник іншомовних слів Мельничука
7. паспорт — ПА́СПОРТ, а, ч. 1. Документ встановленого зразка, що посвідчує особу власника, його громадянство. Коли надумаєшся їхати до Львова на різдво, то починай заходи про се заздалегідь, щоб тебе не затримали з паспортом (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
8. паспорт — рос. паспорт 1. Документ, що засвідчує особу, її громадянство — належність до певної держави. 2. П. підприємства — документ виробничої структури, що містить дані про основні виробничі фонди, виробничі потужності, про організаційно-технічний рівень... Eкономічна енциклопедія