1. Словник жарґонної лексики української мови

торгувати

(-ую, -уєш) недок.; крим. Красти; здійснювати крадіжки. БСРЖ, 592; СЖЗ, 100; ЯБМ, 2, 422.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торгувати — торгува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. торгувати — Крамарювати, гендлювати, базарювати, ярмаркувати, з. купцювати; (чим) продавати що; (що) КУПУВАТИ, виторговувати; п-к -УЮЧИЙ, що торгує, звиклий <�радий, ставши> торгувати, зайнятий торгівлею, торгівець, крамар, о. виставивши на продаж. Словник синонімів Караванського
  3. торгувати — ТОРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. без прям. дод. Провадити торгівлю, мати торгові відносини з ким-небудь; професіонально займатися торгівлею. – Я родом з острова Пароса і вже давненько торгую в Росії (І. Словник української мови у 20 томах
  4. торгувати — Десять раз торгуй, а раз купуй. Торговля на Україні в послідних трьох століттях була переважно в руках жидів, які нераз дуже ошукували хліборобів на цінах, з того росло й недовіря до жидів і нахил торгуватися з торговцем за всяку річ. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. торгувати — -ую, -уєш, недок. 1》 неперех. Провадити торгівлю, мати торгові відносини з ким-небудь; професіонально займатися торгівлею. || Відпускати товар покупцям. || Бути відчиненим для торгівлі. 2》 неперех., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. торгувати — торгува́ти ви́трішками. Грайливо, весело поглядати, задивлятися на кого-небудь, кокетувати з кимось. Не мальовані вони красуні, не модниці, не вертихвістки, зубів не продають, витрішками не торгують (Ю. Шовкопляс). торгува́ти зуба́ми. Фразеологічний словник української мови
  7. торгувати — ТОРГУВА́ТИ (провадити торгівлю), КРАМАРЮВА́ТИ, КРАМУВА́ТИ, ПЕРЕПРО́ДУВАТИ (ПЕРЕПРОДАВА́ТИ) розм.; ТАНДИТНИКУВА́ТИ заст. (продавати старі носильні речі); ПІДТОРГО́ВУВАТИ розм., ПРИТОРГО́ВУВАТИ розм. (потроху, дрібним товаром). Почався ярмарок. Словник синонімів української мови
  8. торгувати — Торгува́ти, -гу́ю, -гу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. торгувати — ТОРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. неперех. Провадити торгівлю, мати торгові відносини з ким-небудь; професіонально займатися торгівлею. — Я родом з острова Пароса і вже давненько торгую в Росії (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  10. торгувати — Торгувати, -гую, -єш гл. Торговать. торгувати лихом. Бѣдствовать, жить въ нуждѣ. Шейк. Словник української мови Грінченка