1. Приповідки або українсько-народня філософія

торгувати

Десять раз торгуй, а раз купуй.

Торговля на Україні в послідних трьох століттях була переважно в руках жидів, які нераз дуже ошукували хліборобів на цінах, з того росло й недовіря до жидів і нахил торгуватися з торговцем за всяку річ. Цей нахил відбився так далеко, що ще й нині деякі наші хлібороби в Канаді воліють купувати в тих крамницях, де мож торгуватися.

Купити — не купити, а торгувати вільно.

Не кожен торг кінчиться купівлею.

Нема торговиці, без жидівської головиці.

Народ так зневірився до торговлі, що уважав лише жидів здібними до того.

Торгувати, то ще не купувати.

Торгования, не мусить кінчатися продажею.

Не умієш торгувати золотом, так бий молотом.

Не вмієш займатися торгівлею, то роби тяжку фізичну працю.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торгувати — торгува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. торгувати — Крамарювати, гендлювати, базарювати, ярмаркувати, з. купцювати; (чим) продавати що; (що) КУПУВАТИ, виторговувати; п-к -УЮЧИЙ, що торгує, звиклий <�радий, ставши> торгувати, зайнятий торгівлею, торгівець, крамар, о. виставивши на продаж. Словник синонімів Караванського
  3. торгувати — ТОРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. без прям. дод. Провадити торгівлю, мати торгові відносини з ким-небудь; професіонально займатися торгівлею. – Я родом з острова Пароса і вже давненько торгую в Росії (І. Словник української мови у 20 томах
  4. торгувати — (-ую, -уєш) недок.; крим. Красти; здійснювати крадіжки. БСРЖ, 592; СЖЗ, 100; ЯБМ, 2, 422. Словник жарґонної лексики української мови
  5. торгувати — -ую, -уєш, недок. 1》 неперех. Провадити торгівлю, мати торгові відносини з ким-небудь; професіонально займатися торгівлею. || Відпускати товар покупцям. || Бути відчиненим для торгівлі. 2》 неперех., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. торгувати — торгува́ти ви́трішками. Грайливо, весело поглядати, задивлятися на кого-небудь, кокетувати з кимось. Не мальовані вони красуні, не модниці, не вертихвістки, зубів не продають, витрішками не торгують (Ю. Шовкопляс). торгува́ти зуба́ми. Фразеологічний словник української мови
  7. торгувати — ТОРГУВА́ТИ (провадити торгівлю), КРАМАРЮВА́ТИ, КРАМУВА́ТИ, ПЕРЕПРО́ДУВАТИ (ПЕРЕПРОДАВА́ТИ) розм.; ТАНДИТНИКУВА́ТИ заст. (продавати старі носильні речі); ПІДТОРГО́ВУВАТИ розм., ПРИТОРГО́ВУВАТИ розм. (потроху, дрібним товаром). Почався ярмарок. Словник синонімів української мови
  8. торгувати — Торгува́ти, -гу́ю, -гу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. торгувати — ТОРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. неперех. Провадити торгівлю, мати торгові відносини з ким-небудь; професіонально займатися торгівлею. — Я родом з острова Пароса і вже давненько торгую в Росії (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  10. торгувати — Торгувати, -гую, -єш гл. Торговать. торгувати лихом. Бѣдствовать, жить въ нуждѣ. Шейк. Словник української мови Грінченка