труна

Значення в інших словниках

1. труна — труна́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири труни́ Орфографічний словник української мови
2. труна — Домовина, ГРІБ, р. деревище; (кам'яна) саркофаг, рака; трумна, трунва. Словник синонімів Караванського
3. труна — ТРУНА́, и́, ж. Спеціально зроблена скриня, у якій ховають покійника. Везуть труну мальовану, Китайкою криту (Т. Шевченко); Труна соснова в квітах потопає, а в ній з лицем усміхненим і ясним лежить гармаш, неначе спочиває... (І. Гончаренко); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
4. труна — тру́на → трумна Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. труна — -и, ж. 1》 Спеціально зроблена скриня, у якій ховають покійника; домовина. 2》 перен. Смерть. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. труна — до (са́мої) домови́ни. До кінця життя, до смерті. Все буде, як було: довіку буде убогий на чужім марнувати свою силу, до домовини не зазнає Маланка кращої долі (М. Фразеологічний словник української мови
7. труна — ТРУНА́, ДОМОВИ́НА, ГРІБ (ГРОБ), ТРУ́МНА діал., ДЕРЕВИ́ЩЕ діал. Вдову давно вже поховали В чужій позиченій труні Чужії люде (Т. Шевченко); Я там бачу мертвих, Вони лежать у тісних домовинах (Леся Українка); Брат, який працював трактористом... Словник синонімів української мови
8. труна — Труна́, -ни́; тру́ни, трун Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. труна — ТРУНА́, и́, ж. Спеціально зроблена скриня, у якій ховають покійника. Везуть труну мальовану, Китайкою криту (Шевч., II, 1963, 61); Труна соснова в квітах потопає, а в ній з лицем усміхненим і ясним лежить гармаш, неначе спочиває… (Гонч., Вибр. Словник української мови в 11 томах
10. труна — Труна, -ни ж. Гробъ. Ой умру я, мій миленький умру: зроби мені з клан-дерева труну. Мет. 265. ум. трунка, трунонька, труночка. Зроблю трунку з своїх дощок і принесу. Г. Барв. 531. Словник української мови Грінченка