ухо

син.

локатори, радари.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ухо — у́хо іменник середнього роду вухо розм. Орфографічний словник української мови
  2. ухо — -а, с., розм. Те саме, що вухо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ухо — У́ХО, а, с., розм. Те саме, що ву́хо. “А що, як, викравшись помалу, Забратися в Рутульський стан? – Шептав Низ в ухо Евріалу: – То каші наварили б там” (І. Котляревський); В очах – жовто, чорно; а в ушах – пищало, стогнало, вило... Словник української мови у 20 томах
  4. ухо — аж за (по́за) ву́хами (рідше уша́ми) лящи́ть, зі сл. ї́сти, рідше умина́ти, убира́ти і под., жарт. Жадібно, з великим апетитом; швидко. — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Фразеологічний словник української мови
  5. ухо — У́хо, звич. ву́хо, -ха, -ху і -хові, в у́сі або у ву́сі; у́ші і ву́ха, уше́й і ву́х, уши́ма і ву́хами Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ухо — У́ХО, а, с., розм. Те саме, що ву́хо. «А що, як, викравшись помалу, Забратися в Рутульський стан? — Шептав Низ в ухо Евріалу: — То каші наварили б там" (Котл. Словник української мови в 11 томах
  7. ухо — Ухо, уха с. = вухо. Кругом як в усі. все мовчить. Шевч. 28. см. як у вусі [вухо]. В ушу. Въ ушахъ. Так і дзвеніла в мене в ушу пісня. Г. Барв. 457. ум. ушко, ушечко. Словник української мови Грінченка