ухо
У́ХО, а, с., розм. Те саме, що ву́хо.
«А що, як, викравшись помалу, Забратися в Рутульський стан? — Шептав Низ в ухо Евріалу: — То каші наварили б там" (Котл., І, 1952, 221);
В очах — жовто, чорно; а в ушах — пищало, стогнало, вило… (Мирний, І, 1949, 393);
Кров била цівкою з-під пахви. Гай приклав ухо до грудей (Гончар, III, 1959, 51).
Аж за (по́за) у́хами (уша́ми) лящи́ть див. ляща́ти;
Запада́ти в у́хо див. запада́ти;
Надставля́ти (надста́вити) у́ха (у́ші) див. надставля́ти;
Нам’я́ти уші див. намина́ти;
Наставля́ти (наста́вити) у́хо див. наставля́ти¹;
Насторо́жувати (насторожи́ти) у́ші див. насторо́жувати;
Нашоро́шувати (нашороши́ти) у́ші див. нашоро́шувати;
Об’ї́сти у́ші див. обїда́ти;
Пропуска́ти ми́мо уше́й див. ми́мо²;
Ти́хо, як в у́сі див. ти́хо;
У́ші насторо́жилися див. насторо́жуватися.
Значення в інших словниках
- ухо — у́хо іменник середнього роду вухо розм. Орфографічний словник української мови
- ухо — -а, с., розм. Те саме, що вухо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ухо — У́ХО, а, с., розм. Те саме, що ву́хо. “А що, як, викравшись помалу, Забратися в Рутульський стан? – Шептав Низ в ухо Евріалу: – То каші наварили б там” (І. Котляревський); В очах – жовто, чорно; а в ушах – пищало, стогнало, вило... Словник української мови у 20 томах
- ухо — син. локатори, радари. Словник жарґонної лексики української мови
- ухо — аж за (по́за) ву́хами (рідше уша́ми) лящи́ть, зі сл. ї́сти, рідше умина́ти, убира́ти і под., жарт. Жадібно, з великим апетитом; швидко. — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Фразеологічний словник української мови
- ухо — У́хо, звич. ву́хо, -ха, -ху і -хові, в у́сі або у ву́сі; у́ші і ву́ха, уше́й і ву́х, уши́ма і ву́хами Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ухо — Ухо, уха с. = вухо. Кругом як в усі. все мовчить. Шевч. 28. см. як у вусі [вухо]. В ушу. Въ ушахъ. Так і дзвеніла в мене в ушу пісня. Г. Барв. 457. ум. ушко, ушечко. Словник української мови Грінченка