1. Фразеологічний словник української мови

ухо

аж за (по́за) ву́хами (рідше уша́ми) лящи́ть, зі сл. ї́сти, рідше умина́ти, убира́ти і под., жарт. Жадібно, з великим апетитом; швидко. — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Нечуй-Левицький); (Явдоха:) Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (М. Кропивницький); Він .. уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний); Хлопці уминали (рибу), аж за вухами лящало (В. Поліщук); — Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов); — Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник); Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк.); Тепер тільки справжнє свято і наступило: .. той п’є, той убирає, аж за вухами лящить, довго дожидали, зате ж і діждалися (Панас Мирний); З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський); Все військо добре убирало, Аж поза вухами лящало, Один перед другим хватав (І. Котляревський); Оце їсть! аж поза ухами лящить (М. Номис). аж за ву́хами тріщи́ть. Їв Іван, аж за вухами тріщало (І. Франко). так.., що аж за ву́хами ляща́ло. Варивон так уминав пиріжки, що аж за вухами лящало (М. Стельмах).

ву́ха насторожи́лися у кого і без додатка. Хто-небудь почав прислухатися, став зосередженим, напружено-уважним. І замовк (Атта Троль) на мить у тузі... Але раптом в нього вуха Насторожилися якось (Леся Українка). у́ші насторожи́лися. Одразу ліниве обличчя ожило, уші насторожились, очі.. заграли веселим блиском (С. Васильченко).

лови́ти ко́жне сло́во, перев. чиє. Дуже уважно, з цікавістю слухати когось. Од неї не одступали паничі, бігали просили на танці, ловили кожне її слово, слідкували очима за нею (І. Нечуй-Левицький); Марія Антонівна не спускала з племінника очей, ловила кожне його слово (А. Дімаров); Жінка після щойно пережитого .. в жадібній надії ловила кожне слово вчительки (О. Гончар); Він жадібно ловить кожне Михайлове слово і не може второпати (А. Хижняк). лови́ти у́хом ко́жне сло́во. Білий, як крейда, стає Гнат за ґратками, .. уважно ловить ухом кожне слово (М. Коцюбинський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ухо — у́хо іменник середнього роду вухо розм. Орфографічний словник української мови
  2. ухо — -а, с., розм. Те саме, що вухо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ухо — У́ХО, а, с., розм. Те саме, що ву́хо. “А що, як, викравшись помалу, Забратися в Рутульський стан? – Шептав Низ в ухо Евріалу: – То каші наварили б там” (І. Котляревський); В очах – жовто, чорно; а в ушах – пищало, стогнало, вило... Словник української мови у 20 томах
  4. ухо — син. локатори, радари. Словник жарґонної лексики української мови
  5. ухо — У́хо, звич. ву́хо, -ха, -ху і -хові, в у́сі або у ву́сі; у́ші і ву́ха, уше́й і ву́х, уши́ма і ву́хами Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ухо — У́ХО, а, с., розм. Те саме, що ву́хо. «А що, як, викравшись помалу, Забратися в Рутульський стан? — Шептав Низ в ухо Евріалу: — То каші наварили б там" (Котл. Словник української мови в 11 томах
  7. ухо — Ухо, уха с. = вухо. Кругом як в усі. все мовчить. Шевч. 28. см. як у вусі [вухо]. В ушу. Въ ушахъ. Так і дзвеніла в мене в ушу пісня. Г. Барв. 457. ум. ушко, ушечко. Словник української мови Грінченка