бідака

біда́ка нещасна, бідолашна людина, яка викликає співчуття, жалість (ср, ст)||бідацтво, бідачисько, бідачка, образ нендзи і розпачи

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бідака — див. бідолаха Словник синонімів Вусика
  2. бідака — Бідака, -ки об. = бідаха. Словник української мови Грінченка