виклад

ви́клад 1. лекція в навчальному закладі (ср, ст)||виклади

посвідка викла́дівпосвідка

2. публічна доповідь (ст): Був виклад. Казали нам, кого маємо любити, а кого ні. Опісля говорив наш чоловік про Україну. Казав, що ця назва походить від українців, а українці від – України. У цей простий спосіб розв'язав велику наукову проблему (Селепко)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виклад — виклад – викладання Виклад – письмова чи усна розповідь про щось; стиль, манера розповіді, опису. Детальний виклад, популярний виклад, форма викладу. “Доцент перейшов до викладу головних думок свого реферату” (Микола Руденко). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. виклад — ВИКЛАД – ВИКЛАДАННЯ Виклад, -у. Письмова чи усна розповідь про щось; стиль, манера розповіді, опису: детальний виклад, популярний виклад, форма викладу, ясність викладу. Подам деякі приклади просто-таки в хронікальному викладі (М. Літературне слововживання
  3. виклад — ви́клад іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. виклад — ЛЕ́КЦІЯ (публічне читання на певну тему або текст такого читання; читання навчального предмета викладачем у вищому або середньому навчальному закладі), ВІ́ДЧИТ зах.; ВИ́КЛАД діал. (тільки в навчальному закладі). Словник синонімів української мови
  5. виклад — -у, ч. 1》 Письмова чи усна розповідь, опис, передача яких-небудь фактів, матеріалів і т. ін. 2》 Стиль, манера розповіді, опису. 3》 діал. Лекція. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. виклад — Ви́клад, частіше мн. - виклади. 1. Лекція, навчальний курс. На теольопї можна було рівночасно слухати викладів виділу фільозофічного (Б., 1895, 20, 1); Люба сестричко! Отже з перекладом мого викладу (з 14. Українська літературна мова на Буковині
  7. виклад — ВИ́КЛАД, у, ч. 1. Писемна чи усна розповідь, опис, передавання яких-небудь фактів, матеріалів і т. ін. Лікар іде додому, обідає, а по обіді замикається в своїй хатині, щоб ніхто не заважав йому писати популярний виклад з гігієни (М. Словник української мови у 20 томах
  8. виклад — [виклад] -ду, м. (ў) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  9. виклад — ВИ́КЛАД, у, ч. 1. Письмова чи усна розповідь, опис, передача яких-небудь фактів, матеріалів і т. ін. Лікар іде додому, обідає, а по обіді замикається в своїй хатині, щоб ніхто не заважав йому писати популярний виклад з гігієни (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  10. виклад — Ви́клад, -ду м. 1) Изложеніе. 2) Испражненіе. А ні ладу, а ні складу, іззіж собачого викладу. Ном. № 13066. Словник української мови Грінченка