1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

дзьобати

дзьобати (дзю́бати) надокучати, постійно докоряючи; прискіпуватися (ср, ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзьобати — дзьо́ба́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. дзьобати — дзьобає і рідко дзюбати, дзюбає, недок., перех. і без додатка. 1》 Їсти дзьобом; клювати. 2》 Щипати або кусати дзьобом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дзьобати — див. клювати Словник синонімів Вусика
  4. дзьобати — КЛЮВА́ТИ (про птахів — їсти, хапаючи щось дзьобом, бити дзьобом), ДЗЬО́БА́ТИ (ДЗЮ́БА́ТИ рідше), ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́), КЛЮ́КАТИ розм.; ПИ́ТИ (їсти молоде зерно); ЦЮ́КАТИ, ЦЮ́КАТИСЯ розм. (бити дзьобом); ЩИПА́ТИ (шкіру тіла). — Док. Словник синонімів української мови
  5. дзьобати — Дзю́ба́ти і дзьо́ба́ти, -ба́ю, -ба́єш дзьо́ба́ти і дзю́ба́ти, -ба́ю, -ба́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. дзьобати — ДЗЬО́БА́ТИ, дзьо́ба́є і рідко ДЗЮ́БА́ТИ, дзю́ба́є, недок., перех. і без додатка. 1. Їсти дзьобом; клювати. Почали вони [кури] збігатися. І так гарно поставали рядком, дзьобають (Мирний, І, 1954, 237); Пташки.. Словник української мови в 11 томах