1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

дзьобнути

дзьобнути (дзю́бнути) випити алкоголю (м, ср, ст)|| = ґольнути

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзьобнути — дзьо́бну́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. дзьобнути — дзьобне і рідко дзюбнути, дзюбне, док. Однокр. до дзьобати і дзюбати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дзьобнути — КЛЮВА́ТИ (про птахів — їсти, хапаючи щось дзьобом, бити дзьобом), ДЗЬО́БА́ТИ (ДЗЮ́БА́ТИ рідше), ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́), КЛЮ́КАТИ розм.; ПИ́ТИ (їсти молоде зерно); ЦЮ́КАТИ, ЦЮ́КАТИСЯ розм. (бити дзьобом); ЩИПА́ТИ (шкіру тіла). — Док. Словник синонімів української мови
  4. дзьобнути — Дзю́бну́ти і дзьо́бну́ти, -бну, -бнеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дзьобнути — ДЗЬО́БНУ́ТИ, дзьо́бне́ і рідко ДЗЮ́БНУ́ТИ, дзю́бне́, док. Однокр. до дзьо́ба́ти і дзю́ба́ти. Звільнив обережно Василь синицю, Та вона встигла його дзьобнути за палець (Коп., Як вони.., 1961, 116); Вражий півень, як живий — тільки не дзюбне!... Словник української мови в 11 томах