1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

жлоб

жлоб → жліб

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жлоб — жлоб іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. жлоб — -а, ч., розм. Хам, ґевал; невихована людина; скупа людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жлоб — ЖЛОБ, а́, ч., розм., зневажл. 1. Скупа людина. Ректор – жлоб, не виділяє кошти на опалення, економить (А. Дністровий); Я завжди підозрювала, що насправді він обачливий жлоб, тільки вдає із себе марнотратника перед тими... Словник української мови у 20 томах
  4. жлоб — А, ч. 1. Скупа людина. Ну, трахалась і до того, бо хто ж винен, що він такий жлоб, ще й дико ревнивий (Ю. Покальчук). Такі жлоби, саме сало та самогонка (Д. Корчинський). Уявляєш, такого жлоба те не бачила: якусь копчену сигарету — і ту зажав? (А. Словник сучасного українського сленгу
  5. жлоб — (-а) ч. 1. крим., мол., жрм. Скупа, жадібна людина. БСРЖ, 184; СЖЗ, 41; ЯБМ, 1, 319. 2. крим.; зневажл. Селянин. БСРЖ, 184; ЯБМ, 1, 319. 3. мол.; несхвальн., зневажл. Обмежена людина, часто великого зросту. Словник жарґонної лексики української мови