завалити
завали́ти шк. 1. поставити незадовільну оцінку на іспиті (м, ср, ст)||зрізати
2. не скласти іспиту (ср): – Ну, і як ти? – Та все було б люкс, якби не завалив латину (Авторка)|| = гримнути
◊ завали́ти кі́ти → кіти
◊ завали́ти спра́ву → справа
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завалити — завали́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- завалити — див. завалювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- завалити — (-валю, -валиш) док., кого. 1. крим., мол. Убити когось. Сьогодні мені треба завалити кількох (К. Гай, Жахи майбутнього). БСРЖ, 190; СЖЗ, 42; ЯБМ, 1, 326. 2. (куди, до кого); мол. Зайти, прийти кудись (як правило, без запрошення). Словник жарґонної лексики української мови
- завалити — ЗАВА́ЛЮВАТИ (кидаючи, засипати, покривати кого-, що-небудь чимсь), ЗАКИДА́ТИ, ЗАГОРТА́ТИ, ПРИВА́ЛЮВАТИ, ПРИГОРТА́ТИ, ЗАХАРА́ЩУВАТИ (сміттям, мотлохом); ЗАГРОМА́ДЖУВАТИ розм. (чимось великим, громіздким); ЗАСИПА́ТИ, ЗАБИВА́ТИ (снігом шлях і т. ін). — Док. Словник синонімів української мови
- завалити — ЗАВАЛИ́ТИ див. зава́лювати. Словник української мови в 11 томах
- завалити — Завалити см. завалювати. Словник української мови Грінченка