1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

заперти

запе́рти 1. зачинити (перев. на замок)(ст): Запри добре двері (Авторка)

◊ запе́рло дух → дух

2. заарештувати (ст)

3. затамувати (подих): Коли цей чоловік буде проходити стежкою біля них, обов'язково запримітить їхні свіжі сліди в глибокому снігу, там, де вони перетяли стежку. Заперли в собі віддих і ждали (Загачевський)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заперти — запе́рти 1 дієслово доконаного виду замкнути запе́рти 2 дієслово доконаного виду затягти далеко; запхнути фам. Орфографічний словник української мови
  2. заперти — I див. запирати I. II -пру, -преш, док., перех., фам. 1》 Затягти, завезти дуже далеко. 2》 Запхнути, упхнути куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заперти — ЗАМИКА́ТИ (закривати на замок, ключ і т. ін.), ПРИМИКА́ТИ, ЗАПИРА́ТИ розм., ЗАЧИНЯ́ТИ рідко; ЗАСУВА́ТИ (на засув); ЗАЩІПА́ТИ, ЗАЩІБА́ТИ діал., ЗАЩІ́БУВАТИ діал. (на защіпку). — Док. Словник синонімів української мови
  4. заперти — Запе́рти, див. запира́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. заперти — ЗАПЕ́РТИ¹ див. запира́ти¹. ЗАПЕ́РТИ², пру́, пре́ш, док., перех., фам. 1. Затягти, завезти дуже далеко. Як поперли сани, то й не знаю, куди б заперли, якби люде не зупинили (Сл. Гр.). 2. Запхнути, упхнути куди-небудь. Окули люде і цього. Словник української мови в 11 томах
  6. заперти — Заперти, -ся см. запірати, -ся. Словник української мови Грінченка