1. Словник української мови в 11 томах

заперти

ЗАПЕ́РТИ¹ див. запира́ти¹.

ЗАПЕ́РТИ², пру́, пре́ш, док., перех., фам.

1. Затягти, завезти дуже далеко.

Як поперли сани, то й не знаю, куди б заперли, якби люде не зупинили (Сл. Гр.).

2. Запхнути, упхнути куди-небудь.

Окули люде і цього. Заперли в щелепи удила І в Вавілоні посадили В тюрму глибоку (Шевч., II, 1953, 325);

Запер-таки затичку в пляшку (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заперти — запе́рти 1 дієслово доконаного виду замкнути запе́рти 2 дієслово доконаного виду затягти далеко; запхнути фам. Орфографічний словник української мови
  2. заперти — I див. запирати I. II -пру, -преш, док., перех., фам. 1》 Затягти, завезти дуже далеко. 2》 Запхнути, упхнути куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заперти — запе́рти 1. зачинити (перев. на замок)(ст): Запри добре двері (Авторка) ◊ запе́рло дух → дух 2. заарештувати (ст) 3. затамувати (подих): Коли цей чоловік буде проходити стежкою біля них, обов'язково запримітить їхні свіжі сліди в глибокому снігу, там... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. заперти — ЗАМИКА́ТИ (закривати на замок, ключ і т. ін.), ПРИМИКА́ТИ, ЗАПИРА́ТИ розм., ЗАЧИНЯ́ТИ рідко; ЗАСУВА́ТИ (на засув); ЗАЩІПА́ТИ, ЗАЩІБА́ТИ діал., ЗАЩІ́БУВАТИ діал. (на защіпку). — Док. Словник синонімів української мови
  5. заперти — Запе́рти, див. запира́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. заперти — Заперти, -ся см. запірати, -ся. Словник української мови Грінченка