збутвілий
збутві́лий зітлілий, прогнилий (ст): Людина мокрою вставала на ранкову збірку, цілісінький день мокнула під дірявим шатром, щоб після вечірньої збірки лягати в збутвілий, вологістю просяклий берліг (Загачевський)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me