1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

кусник

ку́сник = ку́сень: Та, на жаль, є в наших часах між нашим народом такі вірні, що вище ставлять невеличке добро матеріяльне, кусник хліба, свою особисту вигоду, дочасну, марну користь від того, що є високе, рідне й святе (Шептицький); Але то таки був порядний кусник вулиці (Тарнавський З.)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кусник — ку́сник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кусник — див. залишок; хліб Словник синонімів Вусика
  3. кусник — -а, ч. Зменш. до кусень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кусник — КУ́СНИК, а, ч. Зменш. до ку́сень. Діти сумно дивилися на труну, покриту кусником домашнього полотна (Н. Кобринська); Я слідив [стежив] за кождим куснем вугля, як він, зразу чорний, облитий синявим огником, поволі червонів, а далі білів... Словник української мови у 20 томах
  5. кусник — шмато́к (кусо́к, ку́сень) хлі́ба (насу́щного). Засоби, необхідні для прожиття, існування. Лекціями я мусив кілька літ заробляти шматок хліба (М. Фразеологічний словник української мови
  6. кусник — Ку́сник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кусник — КУ́СНИК, а, ч. Зменш. до ку́сень. Я слідив [стежив] за кождим куснем вугля, як він, зразу чорний, облитий синявим огником, поволі червонів, а далі білів, розпадався на кусники (Фр. Словник української мови в 11 томах
  8. кусник — Кусник, -ка м. = кусок. Желех. Словник української мови Грінченка