1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

літати

лі́та́ти бути упродовж короткого відтинку часу в різних місцях; швидко пересуватися (м, ср, ст): Де ти літаєш, ніяк не можу тебе знайти (Авторка)

◊ лі́та́ти за баба́ми знев., ірон. упадати за жінками (м, ср, ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. літати — літа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. літати — (один раз) летіти; (в небі) плавати, ширяти, (з шумом) шугати; (- звуки) лунати, розлягатися; (- вісті) ширитися; (думкою) переноситися, сягати;... Словник синонімів Караванського
  3. літати — I вилітати, випурхувати, долітати, залітати, линути, перелітати, перепурхувати, підлітати, прилітати, пролітати, пурхати Фразеологічні синоніми: літати кулею; літати, як метеор Приповідки: Не все те літає, що хвостом махає II див. бігати Словник синонімів Вусика
  4. літати — [л'ітатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  5. літати — -аю, -аєш, недок. 1》 Мати здатність триматися і пересуватися в повітрі. 2》 Те саме, що летіти 1), але означає рух, який відбувається в різний час і в різних напрямках. || на чому і без додатка. Пересуватися на літальних апаратах (літаках, ракетах і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. літати — ЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Мати здатність триматися й пересуватися в повітрі. Не вчи орла літати, а солов'я співати (Номис); – Як же я полечу? Хіба в мене є такі крила, як у тебе [ельфа]? – сказав Павлусь. Словник української мови у 20 томах
  7. літати — ви́соко літа́ти, ірон. 1. Займати значну посаду, помітне становище в суспільстві. (Сторчак:) Страшний він був учора на бюро. Ще не бачив таким. (Качан:) Високо літав, та низько сів… (М. Зарудний). 2. Перебільшувати свої здібності, можливості і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  8. літати — БІ́ГАТИ (швидко пересуватися на ногах у різних напрямках), ЛІТА́ТИ підсил. розм., НОСИ́ТИСЯ підсил. розм., ПИРЯ́ТИ підсил. розм., ШМИГА́ТИ підсил. розм., ШМИГЛЯ́ТИ підсил. розм.; ГАНЯ́ТИ підсил. розм. (метушливо); ГАСА́ТИ підсил. розм. (жваво). Словник синонімів української мови
  9. літати — Літа́ти, літа́ю, літа́єш, -та́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. літати — ЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.1. Мати здатність триматися і пересуватися в повітрі. Не вчи орла літати, а рибу плавати (Номис, 1864, № 5357); — Як же я полечу? Хіба в мене є такі крила, як у тебе [ельфа]? — сказав Павлусь. — Я не вмію літати (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  11. літати — Літа́ти, -та́ю, -єш гл. 1) Летать, носиться по воздуху. Літа орел, літа сизий попід небесами. Шевч. 155. Хто високо літає, той низько сідає. Ном. № 2554. Думка ген-ген літає. Ном. № 8270. 2) Быстро бѣгать. Літає по полю, як навіжений. Словник української мови Грінченка