ослячий
осля́чий:
◊ осля́чий місто́к шк., ірон. іспит на атестат зрілості (ст): Мама прямо не могла собі найти місця, так боялася, що мені не вдасться перейти через той “ослячий місток”, як дехто називав матуру (Шухевич)||матура
◊ слу́хати осля́чої шкі́ри потерпати від надмірно суворого обходження та дисципліни (ст): Деякі батьки, коли мали синів таких ту́манів, що прямо не знали, що з ними робити, давали їх до кадетської школи, мовляв, “Не хочеш мене слухати, то послухаєш ослячої шкіри” – бо шкіра на тарабані була з осла. І коли приглянутися тим дуже нечисленним одиницям, що з нашої суспільности опинилися в кадетських школах, це були майже виключно хлопці, що мали “слухати ослячої шкіри”, а не батькових рад-порад (Шухевич)||слухати псьої шкіри
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ослячий — осля́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- ослячий — -а, -е. 1》 Прикм. до осел. 2》 Такий, як у осла. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ослячий — ОСЛЯ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до осе́л. Старі браміни поприносили старі пергаментні документи. Перед Саібом розгорнули цілу ослячу шкуру (І. Словник української мови у 20 томах
- ослячий — ОСЛЯ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до осе́л. Старі браміни поприносили старі пергаментні документи. Перед Саібом розгорнули цілу ослячу шкуру (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах