ослячий

осля́чий:

осля́чий місто́к шк., ірон. іспит на атестат зрілості (ст): Мама прямо не могла собі найти місця, так боялася, що мені не вдасться перейти через той “ослячий місток”, як дехто називав матуру (Шухевич)||матура

слу́хати осля́чої шкі́ри потерпати від надмірно суворого обходження та дисципліни (ст): Деякі батьки, коли мали синів таких ту́манів, що прямо не знали, що з ними робити, давали їх до кадетської школи, мовляв, “Не хочеш мене слухати, то послухаєш ослячої шкіри” – бо шкіра на тарабані була з осла. І коли приглянутися тим дуже нечисленним одиницям, що з нашої суспільности опинилися в кадетських школах, це були майже виключно хлопці, що мали “слухати ослячої шкіри”, а не батькових рад-порад (Шухевич)||слухати псьої шкіри

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ослячий — осля́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ослячий — -а, -е. 1》 Прикм. до осел. 2》 Такий, як у осла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ослячий — ОСЛЯ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до осе́л. Старі браміни поприносили старі пергаментні документи. Перед Саібом розгорнули цілу ослячу шкуру (І. Словник української мови у 20 томах
  4. ослячий — ОСЛЯ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до осе́л. Старі браміни поприносили старі пергаментні документи. Перед Саібом розгорнули цілу ослячу шкуру (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах