1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

порядно

поря́дно (пор'я́дно) 1. досить багато, чимало (ст)

2. добре, як слід (ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порядно — Поря́дно: — міцно, глибоко [5;7] Словник з творів Івана Франка
  2. порядно — поря́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. порядно — 1》 Присл. до порядний 1-3). || у знач. присудк. сл. Досить багато, чимало. 2》 присл. Добре, як слід. || У належній послідовності; по порядку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. порядно — Чимало, чималенько, доволі, незле, непогано, досить Словник чужослів Павло Штепа
  5. порядно — ПОРЯ́ДНО. 1. Присл. до поря́дний¹ 1–3. Дівчина, сестра Ренати, не дуже молода, порядно вбрана (Леся Українка); “Начальство” йшло після доброго сніданку, не поспішаючи, тримаючи в руках важкий портфель, що порядно розпух від різних “ділових” паперів (А. Словник української мови у 20 томах
  6. порядно — ДО́БРЕ (так, як слід), ХО́РОШЕ, ГА́РНО, СЛА́ВНО, ГАРА́ЗД, ГО́ЖЕ, ВДА́ЛО (УДА́ЛО), ПО-ЛЮ́ДСЬКОМУ (ПО-ЛЮ́ДСЬКИ), ПОРЯ́ДНО рідше, ДО ЛА́ДУ́, НА СЛА́ВУ розм., ДОБРЯ́ЧЕ підсил. розм., ЗДО́РОВО розм., ЛА́ДНО розм., ЛЕ́ПСЬКО розм., ПО-БО́ЖОМУ розм., ФА́ЙНО діал. Словник синонімів української мови
  7. порядно — ПОРЯ́ДНО. 1. Присл. до поря́дний¹ 1-3. Дівчина, сестра Ренати, не дуже молода, порядно вбрана (Л. Укр., II, 1951, 480); «Начальство» йшло після доброго сніданку, не поспішаючи, тримаючи в руках важкий портфель... Словник української мови в 11 томах
  8. порядно — Поря́дно нар. 1) Порядочно, порядливо. 2) Какъ слѣдуетъ, по порядку. Нене, говори порядно: хто ти і кого ти звеш Левком? К. МБ. XI. 148. Словник української мови Грінченка