рись

Значення в інших словниках

1. рись — рись 1 іменник жіночого роду, істота рись 2 іменник жіночого роду швидкий алюр Орфографічний словник української мови
2. рись — [рис'] -с'і, ор. -с':у, р. мн. -сеий Орфоепічний словник української мови
3. рись — I -і, ж. Великий хижий ссавець родини кошачих із дуже гострим зором. II -і, ж. 1》 Швидкий алюр, середній між галопом і ступою. На рисях — риссю. 2》 перен., розм. Про швидкий біг людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рись — РИСЬ¹, і, ж. Великий хижий ссавець родини котячих з дуже гострим зором. Володя глянув угору і побачив круглі кошачі очі. Придивившись, він розглядів і саму кішку – величезну, з китичками на вухах. Це була рись (О. Словник української мови у 20 томах
5. рись — Хижак із родини котячих, заселяє ліси Євразії, довж. тіла 80-135 см, хвоста бл. 22 см; забарвлення димчасто-руде з темними плямами; на кінчиках вух довгі волосяні щіточки; рідкісна, охороняється. Універсальний словник-енциклопедія
6. рись — I. БІГ (швидке пересування на ногах); БІ́ГАННЯ, БІГАНИ́НА підсил. розм., БІГОТНЯ́ підсил. розм. (протягом тривалішого часу або в різних напрямках); РИСЬ розм. (про швидкий біг — звичайно в одному напрямку). Словник синонімів української мови
7. рись — РИСЬ¹, і, ж. Великий хижий ссавець родини кошачих з дуже гострим зором. Володя глянув угору і побачив круглі кошачі очі. Придивившись, він розглядів і саму кішку — величезну, з китичками на вухах. Це була рись (Донч. Словник української мови в 11 томах
8. рись — Рись, -сі ж. Рысь, Felix lynt. Словник української мови Грінченка