розгаратати
розгара́та́ти вул. 1. розбити, знищити (ст)||розфалатати
2. сильно порізати (про глибоку рану)(ст)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розгаратати — РОЗГАРАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм., рідко. Розбити, розламати, розтрощити. – Ви дуже намучилися, поки розбили мармурову дошку? – з цікавістю запитав Швейк замість відповіді. – Чи розгаратали її зразу? (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека). Словник української мови у 20 томах