1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

рура

ру́ра I.1. труба (ср, ст): 3 мурів звисають якісь фраґменти бляхи, поламані й повигинані водотягові рури, цегла й румо́вище засипують хідники і їздні (Лисяк); У Львові запроваджувано якраз водопроводи; тому вулиці в середмісті, а між ними і Стрілецька площа, були розкопані і розриті, куди вкладано металеві рури і розпроваджувано їх з пивниць до всіх поверхів і мешкань. Була це кольосальна інсталяційна праця і тривала довгі літа, заки її проведено в цілім місті (Шах)

◊ На ру́рах → Рури

2. труба у стриптиз-клубі (м, ср)

3. вульг. чоловічий статевий орган (ст)|| = будуляк

◊ ру́ра <�му> змнєкла вул. про того, хто злякався, перестав бути самовпевненим, дотепним у розмові (ст)

4. нездара, недотепа (ст)||базникова рура

◊ базнико́ва ру́ра → рура 4

5. вул. кінець, погані справи; безвихідь; кепсько, якнайгірше (ср, ст)|| = амба

ру́ра II.частина кухонної печі; духовка (ст): Найсмачніший дріб печений на рожні... Заступає його печеня в рурі (Ліщинська)||братрура

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рура — Ру́ра: — (в печі) духовка [VI,VII] — піч, груба [19] — труба [51;52,53] — труба, канал [12] Словник з творів Івана Франка
  2. рура — див. ТРУБА. Словник синонімів Караванського
  3. рура — -и, ж. 1》 зах. Те саме, що труба 1). 2》 Жердина, з якою працюють стриптизери і стриптизерки. 3》 діал. Комин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рура — И, ж., розм. Те саме, що труба. Блискучі рури власним сяйвом сліпнуть і ззовні, і зсередини. (ЧТ:151); Як круглі рури їм жалі ростуть і світяться і мерехтять вогнями. (П-2:116). Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. рура — РУ́РА, и, ж., розм. Те саме, що труба́ 1. В їдальні палилося в двох величезних кахлевих печах, а до того попід долівку йшла кам'яна рура, котрою пускали тепло з кухні (Б. Лепкий); Вода текла рурами в різних напрямках (С. Словник української мови у 20 томах
  6. рура — И, ж. Піхва. В рурі крутитись. Словник сучасного українського сленгу
  7. рура — Труба Словник застарілих та маловживаних слів
  8. рура — РУ́РА, и, ж., розм. Те саме, що труба́ 1. Вода текла рурами в різних напрямках (Ков., Світ.., 1960, 24); Надвечір там, де нафту здобували, Взяли високу руру з свердловин, В однім кінці — знамено приладнали, А інший — глибоко у грунт замурували Бетонним розчином (Забашта. Вибр., 1958, 214). Словник української мови в 11 томах