рура
И, ж., розм. Те саме, що труба.
Блискучі рури власним сяйвом сліпнуть
і ззовні, і зсередини. (ЧТ:151);
Як круглі рури їм жалі ростуть
і світяться і мерехтять вогнями. (П-2:116).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рура — Ру́ра: — (в печі) духовка [VI,VII] — піч, груба [19] — труба [51;52,53] — труба, канал [12] Словник з творів Івана Франка
- рура — див. ТРУБА. Словник синонімів Караванського
- рура — -и, ж. 1》 зах. Те саме, що труба 1). 2》 Жердина, з якою працюють стриптизери і стриптизерки. 3》 діал. Комин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рура — РУ́РА, и, ж., розм. Те саме, що труба́ 1. В їдальні палилося в двох величезних кахлевих печах, а до того попід долівку йшла кам'яна рура, котрою пускали тепло з кухні (Б. Лепкий); Вода текла рурами в різних напрямках (С. Словник української мови у 20 томах
- рура — ру́ра I.1. труба (ср, ст): 3 мурів звисають якісь фраґменти бляхи, поламані й повигинані водотягові рури, цегла й румо́вище засипують хідники і їздні (Лисяк); У Львові запроваджувано якраз водопроводи; тому вулиці в середмісті... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- рура — И, ж. Піхва. В рурі крутитись. Словник сучасного українського сленгу
- рура — Труба Словник застарілих та маловживаних слів
- рура — РУ́РА, и, ж., розм. Те саме, що труба́ 1. Вода текла рурами в різних напрямках (Ков., Світ.., 1960, 24); Надвечір там, де нафту здобували, Взяли високу руру з свердловин, В однім кінці — знамено приладнали, А інший — глибоко у грунт замурували Бетонним розчином (Забашта. Вибр., 1958, 214). Словник української мови в 11 томах