свинка

Значення в інших словниках

1. свинка — сви́нка 1 іменник жіночого роду, істота свиня сви́нка 2 іменник жіночого роду хвороба Орфографічний словник української мови
2. свинка — див. свиня Словник синонімів Вусика
3. свинка — I -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до свиня. || Самка (молода) ссавців роду свинячих. Морська свинка — невелика безхвоста тварина ряду гризунів, що має біле чи біле з чорними або жовтими плямами забарвлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. свинка — Підсвинок, (металева) виливанець, (морська) мурчак, мурчок, див. чушка Словник чужослів Павло Штепа
5. свинка — СВИ́НКА¹, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до свиня́. З хлівця прожогом вискочила невеличка свинка й кабанчик (Панас Мирний); Мисливцям надзвичайно поталанило. Крім трьох свинок, вони забили велетенського кабана (З. Тулуб); // Самка (молода) ссавців роду свинячих. Словник української мови у 20 томах
6. свинка — див. паротит епідемічний Універсальний словник-енциклопедія
7. свинка — ДОВГОНО́СИК (комаха — шкідник рослин), СЛО́НИК, СВИ́НКА розм. Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк (К. Гордієнко); Дівчинка стукала обережно по стовбурах дерев, і падали на розстелене рядно, удаючи мертвих, казарки і слоники (О. Словник синонімів української мови
8. свинка — СВИ́НКА¹, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до свиня́. З хлівця прожогом вискочила невеличка свинка й кабанчик (Мирний, І, 1949, 129); Мисливцям надзвичайно поталанило. Крім трьох свинок, вони забили велетенського кабана (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах
9. свинка — Свинка, -ки ж. 1) ум. отъ свиня. 2) Родъ игры, а также дерев. шаръ, который гоняютъ палкой при игрѣ въ свинки. Ив. 13. 3) Жукъ: долгоносикъ. 4) Рыба Chondros tomanasus. Шух. I. 24. о) мн. раст. Xanthium strumarium. Вх. Пч. I. 14. Словник української мови Грінченка