стація
ста́ція 1. залізнична станція; вокзал; зупинка (ст): Майже вся публіка, яка протягом дня супроводжала заквітчаних добровольців від Богослужби і промов на Пелчинській вулиці, та дефіляди під університетом до маніфестації під запрапореною трибуною перед театром, – майже всі ці люди рушили тепер вслід за добровольцями на стацію. Тут стояли вже два потяги під парою (Лисяк)||двірець
◊ клімати́чна ста́ція літній шинок-майданчик у сквері з гойдалками, кругольнею тощо (ст)
2. церк. кожна із чотирнадцяти ікон із зображенням Страстей Христових, які розставлено вздовж ходи церковної процесії (у церкві, біля цер кви, уздовж дороги); у Страсний тиждень коло кожної відправляють частину богослужіння; кожна із чотирнадцяти зупинок Хресної дороги
◊ ста́ція Христової му́ки → стація 2: Янівська вулиця починалася колись рогачкою коло костела св. Анни. При цій вулиці був костел Знайдення св. Хреста, по ньому залишилася назва Святохресної вулиці. Віддалення цього костела від міста мало бути таке, як віддалення Голгофи від мурів Єрусалиму. Близько 1625 року вздовж Янівської дороги поставлено стації Христової муки (Крип'якевич)
Значення в інших словниках
- стація — Ста́нція, ста́ція: — житло, мешкання [48] — зупинка, станція [51] — зупинка, станція; тимчасове наймане житло [52] — квартира, постій [21] — місце перебування... Словник з творів Івана Франка
- стація — ста́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- стація — див. статія Словник церковно-обрядової термінології
- стація — СТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. іст. У Литві, Білорусії та на Смоленщині, Правобережній і Лівобережній Україні у XIV–XVI ст. – щорічний натуральний податок з селян, який стягався на утримання великокнязівського двору й урядовців. 2. іст. Словник української мови у 20 томах
- стація — стація, стаця зупинка, стоянка, постій; податок на утримання війська Словник застарілих та маловживаних слів
- стація — -ї, ж. 1》 іст. У Литві, Білорусії та на Смоленщині, Правобережній і Лівобережній Україні у 14-16 ст. – щорічний натуральний податок з селян, що стягався на утримання великокнязівського двору та урядовців. 2》 іст. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стація — I. ПОСТІ́Й (тимчасове наймане житло), СТА́ЦІЯ заст. Його оклунки вносили до хати дядько й жінка — господарі постою (О. Досвітній); — Обіцяйте їм не лише дружбу господаря, а й всіляку допомогу, стацію та гостинність у наших землях (І. Ле). Словник синонімів української мови
- стація — Ста́ція, -ції (кімната з утриманням, пансіон) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стація — СТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. іст. У Литві, Білорусії та на Смоленщині, Правобережній і Лівобережній Україні у XIV-XVI ст. — щорічний натуральний податок з селян, який стягався на утримання великокнязівського двору й урядовців. 2. іст. Словник української мови в 11 томах
- стація — Стація, -ції ж. 1) Стоянка, постой и продовольствіе на постоѣ. Да велів Ляхам, мостивим панам, по козаках, по мужиках стацією стояти, да не велів великої стації вимишляти. ЗОЮР. I. 52. 2) Станція. Я іду на стацію до Заболотова. Гол. 1. 233. Словник української мови Грінченка