1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

хрунь

хрунь знев. 1. запроданець, відступник, зрадник (ср, ст): І так в зачароване коло українська суспільність вимагала створення окремого українського університету й рішила спочатку бойкотувати польський львівський університет, але була незначна меншість, яка записалась на польський університет. їх називали “хрунями” та іншими образливими назвами (Монцібович)

2. продажний виборець (ср, ст)

3. невихована, простакувата людина; грубіян (ср, ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрунь — Хрунь: — зрадник, підкуплений виборець [XII] — зрадник, ренегат (від власного імені, що належить вигаданому героєві тогочасної публіцистики) [52] — зрадник, ренегат [5;7;51] — свиня; в Галичині хрунями називали виборців, що продавали свої голоси; зрадник народу [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. хрунь — хрунь 1 іменник чоловічого роду, істота свиня діал., лайл. хрунь 2 іменник чоловічого роду, істота У Галичині — виборець, що продає свій голос діал., арх. Орфографічний словник української мови
  3. хрунь — див. свиня Словник синонімів Вусика
  4. хрунь — Я, ч., діал., лайл. Свиня. // перен. Груба, підла людина. Полон у полоні, межі стомежа, ти вся — за горбами-горбами натхнення і хорого серця ґанджа — з синами, хрунями, рабами. (П-1:131). Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. хрунь — ХРУНЬ, я́, ч., діал. 1. лайл. Свиня; // перен. Груба, підла людина. – Сергійку, а знаєш що? Тікай звідси. Тікай від тих хрунів. Поїдемо до нас, у Гнидинське училище (Д. Бедзик). 2. заст. В Галичині – виборець, який продавав свій голос. Словник української мови у 20 томах
  6. хрунь — Хрунь, хрунем. Згірдливо про чоловіка слабого характеру, що за малу користь зраджує свою громаду та нарід. Свиня хрунькає—від того й назва хрунь. Хруня лише тоді переконаєш, як хлопським параграфом нагодуєш. Хруня навчиш лише бійкою, як і худобину. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. хрунь — -я, ч., діал. 1》 лайл. Свиня. || перен. Груба, підла людина. 2》 заст. У Галичині – виборець, який продавав свій голос. 3》 зах. Зрадник, запроданець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. хрунь — Хрунь, -ня́; хруні́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. хрунь — ХРУНЬ, я́, ч., діал. 1. лайл. Свиня; // перен. Груба, підла людина. — Сергійку, а знаєш що? Тікай звідси. Тікай від тих хрунів. Поїдемо до нас, у Гнидинське училище (Д. Бедзик, Підземні громи, 1971, 113). 2. заст. Словник української мови в 11 томах
  10. хрунь — Хрунь, -ня м. 1) Эпитетъ свиньи. (Галиц.). Желех. 2) Въ Галиціи: избиратель, продающій свой голосъ. Словник української мови Грінченка