черепаха

черепа́ха 1. черепаха (м, ср, ст): Мого Вуйця, як був маленький, просили виступати перед гостями. Він став на стільчик і промовив нікому не знаного ве́ршика, якого щойно сам придумав, споглядаючи на одну із теток: “Черепаха цьоця Ася в перегонах потовклася” (Авторка)

повзти́ мов переби́та черепа́ха іти дуже повільно (ст): Було п'ять хвилин по одинадцятій. Ще майже ціла година. Краще було не дивитись. Тепер час повз мов перебита черепаха (Нижанківський)

2. підозріла, непевна людина (ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черепаха — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
  2. черепаха — ЧЕРЕПА́ХА, и, ж. 1. Представник ряду з класу плазунів, тіло якого вкрите кістково-роговим або кістково-шкірястим панциром; рухається на коротких кінцівках, що, як і голова, можуть втягуватися в панцир. Словник української мови у 20 томах
  3. черепаха — черепа́ха іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. черепаха — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
  5. черепаха — -и, ж. 1》 Покритий роговим або шкірястим панциром плазун, який повільно рухається на коротких кінцівках, що, як і голова, можуть втягуватися в панцир. || перен., розм. Вайлувата, млява людина. 2》 збірн. Рогові пластинки з панцира цього плазуна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. черепаха — як (мов, не́наче і т. ін.) черепа́ха, зі сл. ходи́ти, іти́ і под. Дуже повільно, незграбно. — Хоч би швидкості були, я б зманеврував, а то йдеш як черепаха (Ю. Яновський); — Ходить (Ватя) неначе та черепаха (І. Нечуй-Левицький). Фразеологічний словник української мови
  7. черепаха — Черепа́ха, -хи, -сі; -па́хи, -па́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. черепаха — ЧЕРЕПА́ХА, и, ж. 1. Покритий роговим або шкірястим панциром плазун, який повільно рухається на коротких кінцівках, що, як і голова, можуть втягуватися в панцир. Словник української мови в 11 томах
  9. черепаха — Черепаха, -хи ж. 1) Черепаха. Чуб. І. 66. Швидкий, як черепаха. Ном. № 11000. 2) Глиняная курительная трубка. Шух. І. 36. Словник української мови Грінченка