шарпатися

ша́рпатися 1. бути непривітним, спілкуватися різко, грубо (м, ср, ст)

ша́рпатися як вош на мотузку́ про непривітну людину (ст)

2. витрачати гроші (більше, ніж звичайно) без потреби, надмірно, щоб задовольнити ґонор чи забаганку (ср, ст): Але вони вже шарпнулися на тото весіля, та пощо стільки видатків, але то що, то ґонори (Авторка)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шарпатися — (в різні сторони) пручатися, рватися, сіпатися, торсатися, (неспокійно) шамотатися. Словник синонімів Полюги
  2. шарпатися — Смикатися, рватися, сіпатися, д. шамотатися; (у путах) борсатися, пручатися, вириватися з чого; (- серце) тіпатися. Словник синонімів Караванського
  3. шарпатися — Зрушуватися, метатися, посмикуватися, рватися, сіпатися, смикатися, шарпонутися Фразеологічні синоніми: шарпатися з ляку; шарпатися з несподіванки Словник синонімів Вусика
  4. шарпатися — [шарпатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  5. шарпатися — ША́РПАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. Робити різкі, поривчасті рухи, намагаючись вирватися, звільнитися від когось, чогось. Та він рванувсь – аж разом бух! Сильце затяг, аж сперло дух. Ревнув медвідь: – Се що за біс? – Став шарпатись – ще в гірше вліз (І. Словник української мови у 20 томах
  6. шарпатися — ша́рпатися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  7. шарпатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Робити різкі, поривчасті рухи, намагаючись вирватися, звільнитися від когось, чогось. || перен. Діяти, намагаючись, прагнучи позбутися чогось надокучливого, уїдливого або такого, що сковує і т. ін. || рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. шарпатися — БИ́ТИСЯ (про серце, кровоносні судини — ритмічно скорочуватися; про кров — ритмічно рухатися), БИ́ТИ розм., ПУЛЬСУВА́ТИ, СТУ́КАТИ, СТУКОТА́ТИ (СТУКОТІ́ТИ) підсил., СТУГОНІ́ТИ підсил., ГУ́ПАТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  9. шарпатися — ША́РПАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. Робити різкі, поривчасті рухи, намагаючись вирватися, звільнитися від когось, чогось. Та він рванувсь — аж разом бух! Сильце затяг, аж сперло дух. Ревнув медвідь: — Се що за біс? — Став шарпатись — ще в гірше вліз (Фр. Словник української мови в 11 томах
  10. шарпатися — Шарпатися, -паюся, -єшся гл. Рваться. Потять посадити її на стілець, но молода не дається, кричить і плаче, шарпається, не дається посадити. Грин. III. 508. Як почали коні шарпаться, то й збрую подерли. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка