1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

шляк

шляк (шляґ):

●же́би тебе́ <�тя> шляк на́глий тра́фив (лайка, проклін)

●<�а най тебе́> на́глий шляк тра́фить (лайка, проклін): Ось хтось, мабуть, попав на якусь трубу чи гайку, бо ваґоном проноситься соковите: “...тебе наглий шляк трафить!” (Лисяк)

●<�а най то> шляк тра́фить (лайка, проклін): Місько відмахнувся: “А най то шляк трафить! А то свобода!” (Нижанківський); Паньствова пусада: вулиці замітати! А ней ті шляк трафи з паньствовую пусадую! І метрику пириниси, ну! (Рудницький)

●<�а най то> ясний шляк тра́фит (тра́фи)(лайка, проклін): Місько відмахнувся: “А най то ясний шляк трафить! А то свобода!” (Нижанківський); Кухня не прийшла, бо не могла знайти сотні, і нас мало не трафив ясний шляк! Відомо-бо, що без хліба й чорної кави найбільш геройське серце падає в самі штани, і його годі знайти (Селепко)

●а шляк би тебе́ впік (лайка, проклін) (Лисяк)

●<�а> шляк би ті <�тє, тя, то> тра́фив (лайка, проклін)

●шляк холє́ру тра́фив (лайка, проклін) (Франко)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шляк — Шляг, шляк: — удар, апоплексія; шляк трафив — параліч розбив (лайка) [21] — удар; шляк трафив: параліч розбив [V] — шляк (шлях) трафив (когось): помер від апоплексії, розриву серця [VI,VII] Словник з творів Івана Франка
  2. шляк — ШЛЯК: ◇ (1) Шляк би (аби́) тра́фив кого, діал. – уживається як лайка, що виражає недобре побажання комусь при обуренні, досаді. – Аби мене шляк трафив з такою роботою. Бодай же я до завтра не діждав (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. шляк — шляк іменник чоловічого роду у фразеологічних зворотах Орфографічний словник української мови
  4. шляк — Шлях; удар Словник застарілих та маловживаних слів
  5. шляк — -у, ч., зах. Удар, інсульт. Шляк би (аби) трафив кого зах. — уживається як лайка, що виражає лихе побажання комусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шляк — Шляк, шля́ку (ч. р.) і шля́ка, -ки (ж. р., нім. die Schlacke) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шляк — ШЛЯК: Шляк би (аби́) тра́фив кого, діал.— уживається як лайка, що виражає недобре побажання комусь при обуренні, досаді. — Аби мене шляк трафив з такою роботою. Бодай же я до завтра не діждав! (Март., Тв., 1954, 424); [Ч м у р:] Що-о?... Словник української мови в 11 томах
  8. шляк — Шляк, -ку м. Обшивка внизу платья, кайма. Словник української мови Грінченка