шпилити
шпили́ти вульг. здійснювати статевий акт (ст)|| = гримати
◊ шпили́ти ґу́лю → шпилити
◊ шпили́ти кобіту → шпилити
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шпилити — ШПИЛИ́ТИ, лю́, лиш, недок., кого, що, чим і без дод. Приколювати що-небудь шпильками; // перен. Пильно розглядати, пронизувати поглядом кого-, що-небудь. Нарешті наважилась [я], скосила очі через плече і побачила: він, Віктор. Стоїть, голову похилив, шпилить мене поглядом спідлоба (В. Речмедін). Словник української мови у 20 томах
- шпилити — шпили́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- шпилити — Лю, -лиш, недок. Проводити статевий акт. Чувак тьолку в кустах шпилить. Словник сучасного українського сленгу
- шпилити — (-лю, -лиш) недок. 1. крим., карт. Грати (в карти, в рулетку). БСРЖ, 701; СЖЗ, 117. 2. нарк. Нюхати кокаїн. БСРЖ, 701; СЖЗ, 117. 3. кого; крим., мол. Здійснювати статевий акт з кимсь. БСРЖ, 701; СЖЗ, 117; ПСУМС, 81. Словник жарґонної лексики української мови
- шпилити — -лю, -лиш, недок., перех. і без додатка. Приколювати що-небудь шпильками. || перен. Пильно розглядати, пронизувати поглядом кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шпилити — ВИПИНА́ТИ (напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед), П'ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВІДДИМА́ТИ, ВІДДУВА́ТИ, ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИ, ВИТЯГА́ТИ рідше (також убік, назад); КОПИ́ЛИТИ розм., ЗАКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКВА́ШУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- шпилити — ШПИЛИ́ТИ, лю́, лиш, недок., перех. і без додатка. Приколювати що-небудь шпильками; // перен. Пильно розглядати, пронизувати поглядом кого-, що-небудь. Нарешті наважилась [я], скосила очі через плече і побачила: він, Віктор. Словник української мови в 11 томах
- шпилити — Шпилити, -лю, -лиш гл. Прикалывать булавками, шпильками. Гол. II. 634. Словник української мови Грінченка