юрко

ю́рко:

◊ зні́мчений ю́рко про того, хто за чужомовною військовою муштрою забув рідну мову та національні інтереси (ст): До війська відходив молодий хлопець, а вертав – коли взагалі повертав – або дозрілий мужчина, т.зв. “знімчений юрко”, або часами каліка (Шухевич)