1. Словник сучасного українського сленгу

крутий

А, -е.

1. Сильний, впливовий, грошовитий (про лю-дину). Крутий хлопець Віктор багато подарував би Анжелі (Дзеркало тижня). Однак я блефував, коли корчив із себе крутого (Л. Дереш).

2. Модний, сучасний, гарний (про якість). Окремим випадком модного танцполу є «крутий» танцпол (Єва).

3. Прогресивний, модний, впевнений у собі, успішний (про людину). Знайдеш собі якусь круту кобіту, без заскоків (Л. Дереш).

4. Авторитетний, показовий, професійний, високого рівня. Якщо ж ви дійсно такі круті пацани і вирішили хакати все підряд, то врахуйте, що така діяльність переслідується законом (Інтернет).

5. Сильний, напружений, неприємний (про ситуацію).

6. Серйозний, вражаючий. Вони надивилися крутих фільмів, наслухалися крутих історій про серйозних пацанів (А. Дністровий).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крутий — (наближений до вертикалі) стрімкий, прямовисний, урвистий. Словник синонімів Полюги
  2. Крутий — Крути́й іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  3. крутий — (схил) стрімкий, стрімчастий, КРУТОБЕРЕГИЙ, урвистий, прямовисний; (- роги) закручений; (- чоло) окреслений, рельєфний; (скрут) не плавний; (- зміну) раптовий, несподіваний, різкий, відчутний; (норов) суворий, твердий, не піддатливий; (вітер) рвучкий... Словник синонімів Караванського
  4. крутий — I крутенький, крутоберегий, крутобережний, крутобокий, крутогірний, крутогорбий, крутолобий, круторогий, круточолий, крутоярий, крутуватий, обривчастий, стрімкий, стрімкуватий, стрімчакуватий, стрімчастий II див. характерний Словник синонімів Вусика
  5. крутий — -а, -е. 1》 Майже прямовисний; стрімкий; прот. пологий, положистий. || Урвистий, прямовисний (про берег, стіну урвища). || Високо піднятий, бурхливий (про хвилю, морський прибій). || перен. Дуже сильний, відчутний (про підвищення рівня розвитку чогось). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. крутий — 1. стрімкий, стрімчастий, лрикрий 2. суворий, вовкодух, злючий, злісний, злостивий, лихий, нелюд, див. сердитися, яросний Словник чужослів Павло Штепа
  7. крутий — КРУТИ́Й, а́, е́. 1. Майже прямовисний; стрімкий; протилежне пологий, положистий. Хмарочки стали розходитись .. і покотились геть-геть за крутії гори (Г. Квітка-Основ'яненко); Максим Колиберда натрапив таки каменюку і пошпурив на Данила. Словник української мови у 20 томах
  8. крутий — 1. -ого, ч.; крим. Засуджений авторитетний рецидивіст. БСРЖ, 295, СЖЗ, 57; ЯБМ, 1, 479. 2. -ого, ч.; маф. Член мафістської "сім'ї" високого рангу — рішучий, сміливий, безжалісний. ЯБМ, 1, 479. 3. -а, -е; мол.; схвальн. Словник жарґонної лексики української мови
  9. крутий — круті́ поворо́ти. Різкі зміни в суспільстві, в житті, в поведінці кого-небудь і т. ін. Мінялися влади. Круті повороти робило життя (О. Гончар); — Я-то вийму (руки з галіфе), а от подивимося, що з тебе вийде. На крутих поворотах люди носи розбивають (Григорій Тютюнник). Фразеологічний словник української мови
  10. крутий — ВИСО́КИЙ (який має велику відстань знизу догори), ВИСОЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИСОЧЕ́ННИЙ підсил., ПРЕВИСО́КИЙ підсил., ПРЕВИСОЧЕ́ННИЙ підсил., ПІДХМА́РНИЙ підсил. перев. поет.; ВИСО́ТНИЙ (перев. про споруду); ГІНКИ́Й, ПРОГО́НИСТИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  11. крутий — КРУТИ́Й, а́, е́. 1. Майже прямовисний; стрімкий; протилежне пологий, положистий. Хмарочки стали розходитись.. і покотились геть-геть за крутії гори (Кв.-Осн., II, 1956, 41); Максим Колиберда натрапив таки каменюку і пошпурив на Данила. Словник української мови в 11 томах
  12. крутий — Крути́й, -а́, -е́ 1) Крутой. Буду крутії гори копати. Мет. 2) Сильно загнутый. Молодик-гвоздик! тобі — на уповня, мені — на здоров'я; тобі круті роги, мені чорні брови. Ном. № 286. Поцілуй же мене... у крутий усок. КС. 1882. X. 27. крутий ряд. Словник української мови Грінченка