крутий

КРУТИ́Й, а́, е́.

1. Майже прямовисний; стрімкий; протилежне пологий, положистий.

Хмарочки стали розходитись.. і покотились геть-геть за крутії гори (Кв.-Осн., II, 1956, 41);

Максим Колиберда натрапив таки каменюку і пошпурив на Данила. Камінь виписав круту траєкторію в чистому небі (Смолич, Мир.., 1958, 10);

// Обривистий, урвистий, прямовисний (про берег, стіну урвища).

Круті глинясті стіни урвища жовтіли (Коцюб., І, 1955, 346);

Є на Дніпрі крутий і шпилястий берег (Баш, На землі.., 1957, 43);

// Високо піднятий, бурхливий (про хвилю, морський прибій).

Грає море. Хвилю підіймаючи круту (Мал., Звенигора, 1959, 20);

// перен. Дуже сильний, відчутний (про підвищення рівня розвитку чогось).

Партія і Радянський уряд вживають кардинальних заходів до забезпечення крутого піднесення сільського господарства (Ком. Укр., 3, 1965, 3).

2. Дуже загнутий, вигнутий, сильно закручений.

Корови поважно несли в обори своє голе рожеве вим’я та круті роги (Коцюб., II, 1955, 398);

— Ходімо, ходімо,— охоче обізвався славнозвісний кошовий, закидаючи за вухо крутого вуса (Вишня, І, 1956, 328);

// Чітко окреслений, опуклий, рельєфний (про чоло, ніс і т. ін.).

В цього [парубка] невеличка борода.., крутий високий лоб (Гр., II, 1963, 7);

Оцей.. кремезний, вилицюватий юнак з крутим підборіддям, завжди.. нагонить на інших настрій діловитості і серйозності (Гончар, І, 1954, 459).

3. Дуже вигнутий, не поступовий (про поворот шляху, річки тощо).

Далі крутими завертнями повертала вона [річка] до гори (Мирний, І, 1954, 256);

Інколи над берегом Прута проскакував вершник і зникав за крутим поворотом річки (Коцюб., І, 1955, 352);

Проїхали і цей кілометр, а дорозі ще не кінець, це тільки крутий поворот (Гончар, III, 1959,171);

// перен. Несподівавий, раптовий (про зміну в поведінці, суспільних явищах, подіях тощо).

Мінялися влади. Круті повороти робило життя (Гончар, II, 1959, 10);

Сталась з людиною зміна крута (С. Ол., Вибр., 1959, 275);

// перен. З відчутними, помітними переходами (про мелодію).

Пісня його була крута в колінах, то стрімких, то журливих, то радісних, то уривчастих (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 341).

Крути́й тано́к (та́нець, ряд) — весняна дівоча гра, у якій ланцюжок танцівниць робить завороти, зигзаги.

Одні навзаводи біжать, а другі Крутії танці водять (Фр., X, 1954, 388).

4. Суворий, твердий, непіддатливий (про характер, вдачу людини й про людину з таким характером); протилежне лагідний.

Він боявся батька, його крутого норову, твердого слова (Н.-Лев., І, 1956, 188);

Виказувала.. характер тільки Варвара; сувора, крута і справедлива дівчина (Вол., Місячне срібло, 1961, 174);

// перен. Рвучкий, сильний, лютий (про вітер, мороз).

Од вітру крутого закрившись полою, ..Черкнув [партизан] сірника (Перв., І, 1958, 348);

— А хто з нас забуде.. Як бив із крутими вітрами у тіло.. Нещадний, колючий пісок? (Гірник, Друзі.., 1953, 13).

◊ Круті́ за́ходи — суворі, рішучі дії, спрямовані проти кого-, чого-небудь.

— Як на мене, то треба вжити крутих заходів.. і вщент зруйнувати їхнє хижацьке гніздо (Тулуб, Людолови, І, 1957, 14).

5. розм. Міцний, твердий.

На крутеє дерево треба крутого клина (Номис, 1864, № 3890);

— Бачте, яка буйна [картопля]! А вгризніте, яка крута! (Барв., Опов.., 1902, 428);

*Образно. Сокира рубала Японські дроти на льоту, Так, мовби сто років збирала Для помсти цю силу круту (Нагн., Вибр., 1950, 212);

// Туго зав’язаний, сплетений.

Разом із цим ще одне так різко випливало з давнини: нагай на батьківській червоножилавій руці — крутий, ушестеро переплетений (Крот., Сини.., 1948, 14);

*Образно. Я почав марити, як-то осього крутого вузлика, що лихе життя його зав’язало, добродій становий буде розв’язувати? (Мирний, IV, 1955, 359).

6. перен., розм. Дуже складний для розуміння.

[Лікар:] Говориш ти загадками крутими! (Фр., XI, 1952, 252);

В дитячих головах тиснуться не дитячі круті мислі (Головко, II, 1957, 365);

// Який важко сприймається, засвоюється (про слово, мелодію тощо).

Не круте ймення, та забула (Сл. Гр.);

Крута пісня;

// Сповнений труднощів; важкий, складний.

Хвилина була крута (Мирний, IV, 1955, 13);

І куте слово теж не зле-бо В горнилі душ нести сюди. Де мудрість віку в дні круті Стоїть в величній простоті (Мал., Листи.., 1961, 17).

7. перен. Гострий, різкий, дошкульний (про вислів, розмову тощо).

Крутою була розмова (Гончар, Таврія, 1952, 105);

// Грубий, брутальний (про лайку).

Скиба похмурий дивиться на них якийсь час і стиха, без слів, самими губами, вивернув із себе круту лайку (Головко, І, 1957, 307);

// Непристойний, масний (про жарт, анекдот і т. ін.).

Серед грізних вигуків та нахвалок на козаків почулися раптом веселі жарти та круті дотепи (Головко, II, 1957, 314);

Мов мурашня, копошиться людська маса, вигукуючи круті слова, гогоче (Чаб., Балкан. весна, 1960, 350).

8. Дуже густий внаслідок тривалого варіння (про їжу).

І ласощі все тільки їли [праведники], ..Крутії яйця з сирівцем (Котл., І, 1952, 149);

Каша у нас пшоняна, крута, увариста (Ю. Янов., V, 1959, 158);

// Густо замішаний (про тісто).

Хляпала діжа, Параска місила круте тісто (Горд., II, 1959, 345);

// В’язкий, тягучий (про мокрий грунт).

Здавалося — йди хоч століття, все буде під ногами цмокати крута земля, сіятиме.. дощ (Гончар, III, 1959, 136);

Круте болото;

// перен. Низький, сильний (про голос); густий (у 4 знач.).

Цибатий Невкипілий.. дзьобав крутим басом Муху Івана (Головко, II, 1957, 220).

9. Дуже насичений, міцний (про настій, навар, тютюн, запах і т. ін.).

В хаті повно людей. Намоклі сіряки, крутий тютюн, .. кашель… (Мик., II, 1957, 7);

Крута кава; Крутий чай; *Образно. Люблю клопоти, й землю, й цвіт. Своїм горбом, як кажуть, чую Його [життя] крутий солоний піт (Мал., Серце.., 1959, 208).